Служителі Мельпомени з Вижниччини

Життя театру часто порівнюють із життям людини. Як і людина, театр має свій «характер», плани та проблеми, минуле, сучасне і майбутнє. Коли розглядаєш світлини останніх вистав народного аматорського театру з Вижниці, здається, ніби він народився зовсім недавно: натхненні обличчя акторів, сміливі мізансцени та сценографія - все, що притаманне сучасному театру. Та виявляється за плечима колективу значний шлях. Народний аматорський театр будинку народної творчості та дозвілля Вижницької міської ради – це особливе явище в історії аматорського театрального мистецтва Буковини. Колектив - один з найдавніших і один з кращих аматорських театрів нашого краю.

Перша згадка про театральну діяльність на Вижниччині датується 1909 роком. Керівником першого драматичного гуртка при Вижницькій гімназії був Євген Голубович.

Один з дослідників культурної спадщини на Вижниччині Микола Домашевський в книзі «Історія Гуцульщини» пише: «Першу театральну виставу, яку мені як учневі недільної школи, довелося бачити під кінець 1926 року за п'єсою Івана Франка ''Учитель'' у виконанні вчительського драматичного гуртка з Вашківців, в залі ''американця'' Кучурака у м. Вижниці. Гостинний виступ драмгуртка з Вашківців залишив помітний вплив на вижничан і бажання до їх наслідування. Колишній студент, якого виключили з гімназії, Михайло Цьопа, син коваля з Вижниці, зорганізував драматичний гурток і підготував історичну п'єсу ''Невольник'' М. Кропивницького силами вижницько-чорногузівських театральних аматорів. П'єса була теж виставлена в залі Кучурака. Вона справила дуже велике враження на глядачів, особливо своїми піснями. В кінці 20-х років за ініціативи вчителів Теофіла Роговського з Вижниці-Судилова та Івана Твардовського з Рівні над Черемошем засновано драмгурток з вижницько–виженських аматорів і підібрано п'єсу-комедію ''Сватання на Гончарівці'' Г. Квітки-Основ'яненка, музичними партіями опікувався Микола Павлусевич, вчитель Вижницької гімназії. Режисерував учитель з Рівні – Іван Твардовський. Завдяки добрій обсаді ролей ця вистава пройшла з великим успіхом і спонукала до дальшої праці. Постановка відбулася в Народному домі ім. Ю.Федьковича, який уже на той час функціонував у м. Вижниця. Упродовж року (1926-1927) театралами-аматорами Вижниці здійснено постановки вистав «Невольник» М. Кропивницького та «Наталка – Полтавка» І. Котляревського».

Свою стаціонарну діяльність колектив розпочав після закінчення Другої світової війни. На афішах театру, починаючи з 1953 по 1980 роки, з’являються вистави різнохарактерні за тематикою, жанром, стильовими особливостями: «Два капітана» В. Каверіна, «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської, «Будка Ч-27» І. Франка, «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука, «Весілля в Малинівці» І. Євальда, «В день весілля» В. Розова, «Далекі вікна» В. Собка, «Марічка» М. Андрієвича.

У різні часи Вижницький театр очолювали люди по-справжньому закохані у театральне мистецтво: Софія Васильєва, Таїсія Тавшер-Копко, Віктор Панасенко, Станіслава Гонткевич, Марія Наголюк, Богдана Ямнюк. Визначною подією для колективу в1966 році була постановка вистави О. Ананьєва за повістю І. Франка «Дністрові кручі», режисер - актор музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, заслужений артист України Віктор Жихарський. За цю творчу роботу колектив театру був удостоєний звання «народний самодіяльний».

Творчий шлях театру був іноді легкий, іноді складний та суперечливий, але переборюючи всі труднощі, колектив формулює свій власний стиль, своє творче обличчя, має свою постійну глядацьку аудиторію.

У жовтні 1981 року на посаду керівника театру прийшов молодий, обдарований юнак, випускник театрального відділу Чернівецького культурно-освітнього училища Михайло Ковалюк, який відразу зарекомендував себе здібним, грамотним режисером. Перші його постановки «Камінна душа» Г. Хоткевича, «Знай наших» Я. Майстернюка, «По той бік стіни» К. Полонника, «Четвертий» К. Сімонова, «На сьомому небі» М. Зарудного вирізнялися свіжістю і оригінальністю сценічної інтерпретації та отримали високу оцінку глядача. Специфіка його театральних постановок - складна робота зі світлом, звуком, витончена гра акторів. Вже стало традицією створювати під час спектаклів атмосферу духовної єдності сцени і зали, залучення глядачів до сценічної дії. Режисер Михайло Ковалюк любить багатопланові мізансцени, які можна зіграти тільки злагодженим ансамблем. Кожен у цьому ансамблі знає, що він робить, і, головне, навіщо. Режисерський задум керівника завжди втілювався у вдалих акторських роботах. Серед талановитих акторів, які принесли славу театру, – Микола Шутак, Ганна Столащук, Ольга Грібович, Іван Дрончук, Василь Лазорик, Юрій Карчевський, Ангеліна Бронік, Михайло Одотюк. Нинішнє покоління акторів театру – жителі Вижниці та навколишніх населених пунктів Буковини та Галичини: Ангеліна Юрійчук, Олег Левко, Іван Григоряк, Дмитро Іванчук, Роман Кукурба, Костянтин Іванчук, Віра Грабовська, Ольга Дроняк, Богдан Гришин-Грищук, Ігор Маковійчук, Євдокія Ковалюк, Михайло Шутурма, Яніна Дердюк, Василь Марчук, Галина та Любомир Іванюки, Крістіна Гуцуляк, Станіслав Александров, Іван Денис, Світлана Павлюк, Валерій Лісько, Петро Мельничук, Іван Чепух. Вони примножують здобутки своїх попередників і доказом того слугує зростання числа шанувальників.

Сорок років під керівництвом лауреата театрально-мистецьких премій, переможця обласних, всеукраїнських, міжнародних конкурсів та фестивалів театрального мистецтва, члена Національної спілки театральних діячів України, заслуженого працівника культури України Михайла Ковалюка цей народний аматорський театр зберіг свою популярність і харизматичність. Колектив - активний учасник культурно-мистецького життя Вижниччини, лауреат І, ІІ і ІІІ Всесоюзних фестивалів народної творчості, нагороджений дипломами Великого театру СРСР та Спілки письменників СРСР, постійний переможець обласного огляду-конкурсу «Буковинська театральна весна» у номінаціях «Краща сценографія та музичне оформлення», «Кращий акторський ансамбль», «Краща режисура», «Кращі жіночі та чоловічі ролі», а у 2005, 2008, 2011, 2012 роках удостоєний гран-прі. Колектив - переможець у жанрах театрального та художнього слова Міжнародного Гуцульського фестивалю, з початку його заснування, переможець Всеукраїнського фестивалю сатири та гумору «Вишневі усмішки» ім. О. Вишні з присвоєнням звання «Професійний сміхотворець України», володар гран-прі (2011р.) та двох перших місць (2015р.) на Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва «Від Гіппаніса до Борисфена» в м. Очакові Миколаївської області. Згідно рішення журі цього фестивалю колектив театру у 2011 році був запрошений на Міжнародний фестиваль професійного театрального мистецтва «HOMО LUDENS» (м. Миколаїв). У 2014 році за багаторічну плідну працю, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Михайлу Ковалюку було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України», що стало важливою подією в житті колективу.

Репертуарна афіша театру постійно поповнюється новими цікавими постановками. Зберігаючи і примножуючи режисерські традиції, Михайло Корнилович – автор інсценізації за повістю Г. Хоткевича «Камінна душа», п’єси К. Басенка «День на полонині», героїчної драми В. Босовича «Пароль-Надія», літературно-музичної композиції «Вога» за творами класиків української літератури та народного гумору. За час роботи у Вижницькому народному театрі Михайлом Ковалюк здійснив постановки понад 50-ти вистав українських та зарубіжних авторів, у яких ним особисто створено близько 40 сценічних образів. Глядач його знає, як здібного актора в комедійних і трагедійних ролях.

Михайло Корнилович – керівник дитячого театрального колективу Буковинського центру мистецтва. У колективі створені умови для розвитку творчих здібностей, опанування спеціальними знаннями, вміннями та навичками. Наслідком копіткої творчої праці керівника та вихованців є творчі здобутки: диплом обласного огляду-конкурсу «Буковинська театральна весна» в номінації «Наймолодший учасник», диплом ІІ ступеня на обласному конкурсі читців–гумористів «Буковинські пересмішники», дипломи перших ступенів за участь дитячого театрального колективу в обласному фестивалі дитячої та юнацької творчості «Чисті роси», диплом ІІІ ступеня за участь дитячого театрального колективу в обласному огляді-конкурсі «Буковинська театральна весна», гран-прі в жанрі художнього слова на Всеукраїнському фестивалі дитячої творчості «Рідний край - Україна».  

Красиві люди, красива земля. І як добре, що тут упродовж багатолітньої історії колективу знову і знову спалахують театральні вогні. Давнє мистецтво знайшло собі притулок у просторій, ошатній залі. Гуде стривожена зала... Хвилюються ті, хто опинився по ту сторону завіси, заглядають у щілину: чи багато зібралося люду. Незабаром буде випробувано те, що стало змістом і радістю життя вижницьких акторів упродовж кількох місяців підготовки до вистави. От майже і вся розповідь про цей звичайний і надзвичайний театр. Всього не можна викласти на папері – сокровенне має залишатися за лаштунками.