Семантика та стилістика народної витинанки на Буковині і Бессарабії. Ремінісценції витинанкових форм Василя Беженаря

1Паперові витинанки – поширена прикраса хатніх вікон: виготовляючи їх, господині вкладають індивідуальне розуміння таких мистецьких категорій, як естетика, композиція та символіка. Звісно, не кожна така робота є мистецькою, і не кожна господиня – майстринею витинанки, але саме народна етимологія витинанки промовисто говорить про її логіку і знакову сутність. Якщо говорити в загальноукраїнському контексті, то буковинські та бессарабські витинанки не мали такого бурхливого розвитку, як, скажімо, на Поділлі, Подніпров’ї та Прикарпатті, але вони варті уваги. Своєю самобутністю, що проявилася в орнаментальній мові, технічних прийомах виготовлення, композиційному ладі та колористичній системі витинанка привабила таких дослідників як І. Гургула, М. Станкевич та М. Шкрібляк.

Народна витинанка на Буковині та Бессарабії з’явилася в середині ХІХ століття. Її виникнення пов’язано, переважно, з появою дешевого і доступного для сільського населення матеріалу (зокрема – паперу), а також з переходом від курної хати до «чистої», що надавало побуту естетичного збагачення. Погодьмося, у чистій світлиці витинанка виглядає направду ошатно. Для виготовлення витинанок майстри використовували переважно тонкий папір, глянцевий, яскраво-насичених кольорів, який добре складався та легко піддавався вирізуванню деталей різних розмірів. Ажурні оздоби були переважно білими або одноколірними, виготовляли їх за допомогою ножиць, ножа та інших гострих знарядь. Такі вироби виготовлялися найчастіше навесні перед Великоднем та Новим роком; витинанки кріпилися на стінах, вікнах, сволоках, печі, мисниках, поличках. Витинанки виконували функціонально-побутову, естетичну та обрядову функції.

Майстер-клас із витинанкиНа жаль, автентичних зразків витинанкових форм до сьогодні майже не зберіглося, адже матеріалом слугував досить тонкий папір, а відповідно – такі вироби були доволі крихкими. Композиції витинанок здебільшого стрічкові (рушнички, фіранки); центрально-симетричні (розетки, зірки), де мотив вписується в коло чи квадрат; дзеркальносиметричні (вазони, птахи). За технологічними особливостями їх можна поділити на прості (з одного аркуша паперу, монохромні), складні (з кількох аркушів, поліхромні) та комбіновані (силуетні та ажурні). За способом складання паперу вирізняють одноосьові та багатоосьові. Загалом паперові вироби мали дзеркальну та осьову симетрію. Домінували геометричні, рослинні, антропо-, орніто-, зооморфні мотиви. Витинанки Буковини та Бессарабії – кореляція традиції народних килимів, гончарних розписів і вишивок. Їм притаманні узагальнене силуетне зображення, дзеркальна симетрія, чітка і проста побудова рисунку, ритмічність структури орнаменту з лаконічним співіснуванням форми, матеріалу і техніки виконання.

З ХХ століття і до сьогодні витинанки на Буковині та Бессарабії набули розширеної сфери функціонування, вони почали експонуватися на виставках як станкові картини, застосовуватися для оформлення поліграфічної продукції, слугувати новорічним декором вітрин і вікон громадських приміщень, ними оздоблювали читальні, стіннівки і плакати, але всі вони є переосмисленням народних культурних традицій. Розвиток мистецтва витинанки, як і кожного іншого виду декоративно-ужиткового мистецтва пов'язаний з творчими особистостями, які відіграють важливу роль в формуванні стилістичних тенденцій розвитку культури краю. До таких непересічних майстрів впевнено можна віднести Василя Беженаря. Огляд творчого здобутку майстра дає змогу нам провести мистецтвознавче дослідження його авторської манери вирізування та відзначити оригінальні технічні прийоми.

Молодий художник, майстер народного мистецтва Василь Беженар народився 1 липня 1986 року в с. Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області. Вищу професійну освіту здобув у Кам’янець-Подільському національному університеті ім. І. Огієнка. Працював у Нелиповецькому навчально-виховному комплексі та в Кельменецькій художній школі, з 2014 року – методист з діяльності художніх шкіл методичного кабінету початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів Буковинського центру культури і мистецтва. Він – активний учасник міжнародних, всеукраїнських, обласних виставок, конкурсів, фестивалів, арт-перфомансів, ярмарків, благодійних акцій, мистецьких проектів, провів шість персональних виставок у Кам’янці-Подільському, Чернівцях, Коломиї та Молдові. За творчі здобутки художник удостоєний почесної грамоти Чернівецької обласної ради за вагомий внесок у розвиток мистецтва Буковини.

Велика Мати із серії Трипільські мотиви 2015 р  Богородиця з Дитям 2014 р  Артефакти із серії Трипільські мотиви 2015 р 

Велика Мати із серії Трипільські мотиви,

2015 рік

Богородиця з Дитям,

2014 рік

Артефакти із серії Трипільські мотиви,

2015 рік

 Різдвяна зірка 2020 р Різдво Христове 2014 р  Різдвяна зірка 2017 р 
Різдвяна зірка, 2020 рік Різдво Христове, 2014 рік Різдвяна зірка, 2017 рік

Нині Василь Беженар відроджує призабуту техніку паперового вирізування, навчає цьому мистецтву викладачів та учнів мистецьких шкіл області. У його авторській манері органічно поєдналися своєрідні народні мотиви та образи, символіка, нові композиційні прийоми та виразний колорит. Панівні орнаментальні структури у його паперових творах: геометричні, рослинні, космогонічні, християнські, антропо-, орніто-, зооморфні та архітектурні мотиви. У них автор використовує давні знаки-символи – ромб, сонце, зірка, безкінечник, хрест, кінь, калина, маки, Берегиня, які мають глибинний образний зміст. Відомі роботи на зразок автентичних фіранок: «Вазон», «Ружі», «Ангел», «Півники», «Коні», «Квіти» та інші. Тут автор звертається до первинних витинанкових форм і створює їхні аналогії.

Новорічні іграшки та прикраси майстра – органічне поєднання індивідуальної художньої мови з етномотивами. Переважна більшість витинанок вирізані з одного цільного аркуша паперу, втім є частина творів, композиції яких виконані з двох і більше кольорових елементів, як правило ˗ на контрастному тлі. Найуживаніші мотиви: «сніжинка», «зірка», «капличка», «церква», «хрест», «ангел», «олені», «коні», «овечка», «дзвоники» та інші.

 Писанка 2016 р Різдво Христове 20142 р   Великдень 2014р

Писанка,

2016 рік

Різдво Христове,

2014 рік

Великдень,

2014 рік

Соняхи 2022 р   Фіранки Різдвяна феєрія 2020 р  Квітковий розмай 2013 р

Соняхи,

2022 рік

Фіранки Різдвяна феєрія,

2020 рік

Квітковий розмай,

2013 рік

Лаконічним моделюванням форми та філігранним виконанням відрізняються його багатосюжетні символіко-алегоричні композиції на теми народних свят і традицій: «Коляда», «Різдво Христове», «Великдень», «Яблучний спас» та інші. Елементи композиції не лише гармоніюють між собою, а й створюють цілісну врівноважену композицію, де композиційний центр виділяється за рахунок величини, кольору та форми. Кольори накладної частини композиції в нюансі співзвучні між собою і в контрасті до фону.

Серія робіт «Трипільські мотиви» базується на етномисленні, тут простежуються глибокі знання культури та побуту трипільців. Складна стилізація форм, пропорційна побудова, ритмічна виразність рисунку, лаконізм, гармонійне поєднання кольорів – художньо-стилістична ознака творів талановитого майстра. Василь Беженар поєднав ажурне витинання з складеним, аплікаційним.

Окремо хотілося б охарактеризувати низку робіт на сакрально-релігійну тематику: «Богородиця з Дитям», «Різдво Христове», «Благовіщення». Через стилізовану форму та знаки художник перетворює художній образ на цілісну систему символів сакрального мистецтва – сучасні творчі інтерпретації давньоукраїнської іконописної традиції.

Василь Беженар – представник генерації молодих, креативних і талановитих художників. Водночас його творчість нерозривно пов’язана з національними традиціями. Творчий доробок митця – яскравий приклад збереження та примноження надбань народного і сучасного мистецтва Буковини та Бессарабії.

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавиця, методистка БЦКМ

упражнения для пресса

Вкусные кулинарные рецепты

шаблоны joomla 2.5 бесплатно