Її називають білим золотом — автентичну бринзу, котра має кілька варіантів приготування і тривалу історію розвитку на території України. Процес виготовлення будзу згадується ще у Гомеровій «Одіссеї», а перші згадки про власне бринзу на теренах України датуються 1370 роком.
Гуцульський, рівнинний та бессарабський види бринзи — саме про них ішлося на свіжій етнографічній студії від дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва. Захід відбувся у «Гончаренко.Центрі-Чернівці» і складався з історичного екскурсу та етнографічного аналізу вівчарської культури на території України. Під час зустрічі велася розмова про обряди середини ХХ століття на пошанування вівчаря у буковинському селі Драчинці, про «сирну поману», прикарпатські та закарпатські молочарські традиції, вівчарство Одещини та багато іншого.