Новини

Виїзне заняття про хлібну культуру українців: до витоків нашої етноментальності

         Уже доброю традицією є цикл науково-просвітницьких лекцій на теми нематеріальної культурної спадщини Буковини, які розроблені спеціально для Професійно-технічного училища №8.  Цього разу лекторка – завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк розповіла усім зацікавленим про буковинську обрядову випічку, «хлібні коди» історії українства та розвіяла деякі стереотипи стосовно того, яка паска «правильна». Основний акцент розмови був присвячений унікальному на сьогодні дослідницькому проєкту «Смаки Буковини» (керівник – очільник нашої установи Микола Шкрібляк). Відвідувачі у режимі презентації змогли побачити деякі «кулінарні несподіванки», які, однозначно, вартує ще і скуштувати і навчитися готувати. Слухачами заняття стали педагогічні працівники Професійно-технічного училища №8.

На занятті, присвяченому хлібній культурі, йшлося про обрядову випічку Буковини (колачі, кукуци, жевна, парастас, паска, облатки, маца), так і про хліб щоденний - той, що ми споживаємо як їжу.

Для чого при випіканні гуцульської дори колись стріляли з вогнепальної зброї у небо? Чому у Острицідорою називають церковні просфори? Як прочитати весільну та поминальну випічку буковинців, який він – «гіркий хліб свободи» та як національні спільноти краю впливають одне на одного? А що можна вичитати у «смачних» спогадах видатних українців, як-ось щоденники Марка Черемшини, Ольги Кобилянської, Михайла Голинського?

Окрема частина лекції була доволі несподіваним (на перший погляд) видам буковинського хліба – вікнянські галушки, бессарабські мачаники, гуцульська кулеша, а також кутя та коливо. Розповіла лекторка і про повстанську паску на примусі (спогади про підпільника Івана Шкібляка), а також колачі у еміграції та окупації.

Окрема тема розмови – Голодомори українського народу, які на багато століть закарбували нам «хлібні страхи». І, як слушно зазначив очільник закладу Роман Цвірінько, це просто неймовірна іронія – штучний голод у країні, яка є «житницею Європи»...

 Щиро дякуємо за інтерес до рідної етнокультури і плідну співпрацю, до нових зустрічей!

Авторка фото – Наталія ЮТИШ