-
Онлайн етнопроєкт «Буковинське Різдво»
Упродовж 92 днів підготовлено стільки ж оригінальних матеріалів для тематичної сторінки у Фейсбук. До проєкту долучилися сотні учасників, аудиторія зацікавлених склала майже 150 тисяч користувачів
-
Підведено підсумки масштабного проєкту–конкурсу екскурсійних маршрутів «Слідами «Букової землі»
Цикл перформативних вечорів за бестселером «Букова земля» талановитої землячки, лауреатки Шевченківської премії Марії Матіос на затишній території Центру
-
Від Різдва Христового до Йордану
Традиційне обласне фольклорно-етнографічне свято щороку збирає численних поціновувачів народних традицій. Неповторна та яскрава феєрія буковинських обрядодійств не залишає байдужим нікого
-
Творчий світ дитинства
По-домашньому теплим та чуттєвим було свято, яке підготували методисти Центру до Міжнародного дня захисту дітей. Аби кожна дитина не втратила світлого бажання творити
-
ХХХІІ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі»
Танці, пісні, розмаїття костюмів і народних традицій, глибокі історії та щира радість від спілкування із земляками-буковинцями
-
«Портрет українця»
Збірка культурологічних нарисів письменниці, науковиці, кураторки дослідницького проєкту «Спадщина» Іванни Стеф’юк презентована у Міжнародний день дарування книг
-
Майстер-класи розпису писанок
Для всіх охочих багато таких майстер-класів щороку проводять талановиті методисти Центру - майстри народного мистецтва Василь та Альона Беженарі
-
Мотиви буковинського краю
Обласна виставка творчих робіт викладачів мистецьких шкіл – традиційна і репрезентує доробок педагогів-художників краю
-
На різдвяні свята янгол прилетів
На території Центру відкрито садово-паркову скульптуру «Оберіг рідної культури». Урочистості відбулися у дні святкування 80-ти річчя нашої установи
-
«Буковинський розмай» - ювілейна сорокова виставка
Один з наймасштабніших в Україні проєктів. Щороку юні художники мистецьких шкіл краю презентують понад 1000 творів живопису, скульптури, графіки тощо
-
Унікальний видавничий проєкт «Смаки Буковини»
129 буковинських страв описано у гастрономічному путівнику традиційної кухні, де окрім рецептів, вміщено етнологічні нариси про 71 учасника проєкту та яскраві світлини куточків Буковини
-
Театр із присмаком кави
За підтримки нашого Центру відбулася яскрава театральна імпреза. Дві вистави провідних народних театрів та майстер-класи відомих українських і зарубіжних митців
-
Моя земля – це сила моя
Прем’єра першої творчої роботи з циклу фільмів, які розповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини
Ржавинці – село Юрковецької громади в Чернівецькій області, де тісно переплітаються як архаїчні, так і новітні традиції. До архаїчних відносимо обряд «Чата» — ржавинецький пляс, або ж плєс, ритуальний парубоцький танець на честь незаміжньої дівчини. Його виконує гурт хлопців на Різдво (йдучи від хати до хати, де є дівчата і де «хочуть чати»), на храмове свято (воно у Ржавинцях на Зелені свята). А коли чата танцює на весіллі дівчини після винесення «дзестрі», тобто посагу, – це означає остаточне прощання з її дівочим життям. У краєзнавчих дослідженнях, присвячених селу Ржавинці, дізнаємося, що походження цього ритуального танцю виводять із дослов’янського періоду, коли ці терени населяли гети і даки. Вважається, що цей танець виконували хлопці, які відчували, що стають зрілими чоловіками; танцювали його і перед боєм (за матеріалами Андрія Ілащука). За повір’ям, виконавці танцю були настільки сильними, що могли збороти вовка.
«На хвилі драйву»: як у громаді молодь запалювала літо та об'єднувала серця
- Категорія: Хотинщина
Літо — це час для яскравих емоцій, творчості та нестримної енергії. Саме під таким гаслом відбувся масштабний молодіжний захід «На хвилі драйву», який зібрав чимало мешканців та гостей громади.
Розпочалася подія з особливого та урочистого моменту — вшанування пам'яті захисників України. Завдяки мужності наших воїнів молодь має змогу зустрічатися, творити та підтримувати один одного у ці непрості часи. А далі сцену захопила справжня буря юнацького запалу.
Детальніше...
Вже 15 років народний аматорський фольклорний колектив «Церенкуца» з села Маршинці Новоселицької міської ради дарує людям красу народної пісні, знайомить із давніми звичаями, обрядами та самобутньою культурою.
«Церенкуца» створена у 2011 році, засновниця - Аурелія Бордіян. Саме під її керівництвом колектив став лауреатом багатьох міжнародних фестивалів у містах Бухарест, Брашов, Прахова (Румунія), Франкфурт-на-Майні (Німеччина), Кишинів, Бричани (Республіка Молдова), а також у містах Луцьк, Вінниця, Житомир, Одеса. Нині колектив очолює народна майстриня, поетеса Софія Рошка, завдячуючи якій він став візитною карткою Новоселиччини, гордістю села, зберігаючи й передаючи наступним поколінням пісенну спадщину. Завдяки її творчості колорит буковинського строю впізнаваний не тільки на Буковині, але й далеко за її межами.
Детальніше...
11 серпня у залі Центрального будинку народної творчості та дозвілля селища Кельменці відбулася культурно – мистецька зустріч з письменницею, літературознавицею, етнографинею, членкинею Національної спілки письменників України, методисткою Буковинського центру культури і мистецтва Іванною Стеф’юк.
Авторка презентувала нову книгу «Данцовня». В ній поєднався колорит весіль у наметах, містика і багато історій з життя…
- « Повіяло опівнічним холодком , пробираються лавки тай перші столи , хтось з віника скроплює підлогу від порохів, і зачинаються данці. І найгірше вижідаласи цего моменту навіть не молода …. Найбірше си вижідала бабка молодої … .» - уривок з книги «Данцовня» «Набуток».
Детальніше...
З визначною ювілейною датою колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає директорку Центру культурного простору села Лівинці Лівинецької сільської ради — Тетяну Денисівну Іванську.
Свій творчий шлях Тетяна Денисівна розпочала у 1981 році, обійнявши посаду художнього керівника Будинку культури, а згодом очолила клубний заклад і сьогодні впевнено та натхненно керує Центром культурного простору села Лівинці.
Шановна Тетяно Денисівно!
Ваш життєвий шлях — це історія любові до культури, людей і рідного краю, а кожен етап професійної діяльності сповнений творчості, самовідданої праці та бажання зробити життя громади яскравішим і духовно багатшим.
Ви вмієте надихати, об'єднувати навколо себе однодумців, знаходити нові ідеї та втілювати їх у життя. Креативність, талант, невичерпна енергія й щире серце стали запорукою багатьох успішних проєктів, свят і культурно-мистецьких заходів, які залишають теплий слід у серцях людей.
Детальніше...Шановні друзі
Контакти
