Одна з головних інтриг стихії маланкування, або ж переберії – упізнають вас чи ні. Маска – це можливість на одну ніч буквально одягнути на себе інший образ чи характер, заховатися за ним або ж навпаки – маска стимулює проявлення таких рис, про які людина можливо і не підозрює. «Людина може вам і не відкритися. Але дайте їй маску – і вона скаже вам чисту правду», - написав свого часу О. Вайльд.

Частина персонажів (їх називають «Пани», «інтелігенція», «чиста Маланка») не ховають обличчя за масками. До таких образів належать Козак, Українка, Вулан, Букшандар, Маланка, Василько та ін. (залежно від території). Інша ж частина персонажів – Ведмідь, Дід, Пан та Пані, Чорт, Коза тощо обов’язково закривають обличчя маскою. Маска ця може бути хутряною, звіриною (виготовленою з хутра домашніх чи диких тварин), такі маски у Вашківцях називають мордами. Є і цікавий фразеологізм «вбратися в морду», тобто озвіріти. Інша група – маски з матерії (виготовляється у техніці пап’є-маше з просочених клеєм бинтів) та резинові, силіконові маски (вони підкреслено реалістичні).

Дізнатися про колоритні діалектні слова та цілі фрази можна у проєкті управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації «Тайстринка-цікавинка». Проєкт реалізується у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва та Чернівецькою обласною бібліотекою для дітей. Його мета — популяризувати найцікавіші діалектизми та паремії нашого краю.

Жоден із учасників не знає заздалегідь, яке слово чи фразу йому загадають. Проте ведуча подає їх у контексті, аби можна було здогадатися про зміст і навчитися краще відчувати мову.

Ведуча випусків: кандидатка філологічних наук, письменниця, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» БЦКМ Іванна Стеф’юк.

Технічний редактор: Анатолій Никифоряк.

Бажаєте, аби ваші діти спробували свої сили у «Тайстринці-цікавинці»? Приєднуйтеся до проєкту! Пишіть нам у приватні повідомлення.

Зйомки відбуваються у Чернівцях.

Приємного перегляду!

Образ рахманів — благочестивих людей, що живуть за Синім морем і не знають про плинність часу, — надзвичайно широко представлений у нашій традиції. Є і свято таке в народній культурі — «Рахманський Великдень», який відзначається на 25-й день після Великодня. Цікаво, що уявлення про них суттєво різняться залежно від регіону: якщо на буковинській Глибоччині рахманів вважають зовсім маленькими (казали, що вони вдванадцятьох один пшеничний колосок молотять), то поблизу Ямполя, що на Поділлі, вас запевнять, що рахмани — це велетні.

Пізнавальний і багатовекторний захід відбувся днями у селі Ржавинці Юрковецької сільської громади — семінар «Сучасна школа крізь призму традицій: інновації, ідентичність, цінності» для директорів та заступників директорів з навчально-виховної роботи.

У межах семінару та просвітницького проєкту відділу краєзнавства Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка «Без відстаней» спеціальною гостею стала завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк. Спільно з кураторкою проєкту «Без відстаней» Тетяною Місько вони розповіли про найважливіші дослідницькі та популяризаційні аспекти збереження нематеріальної культурної спадщини.