Її називають білим золотом — автентичну бринзу, котра має кілька варіантів приготування і тривалу історію розвитку на території України. Процес виготовлення будзу згадується ще у Гомеровій «Одіссеї», а перші згадки про власне бринзу на теренах України датуються 1370 роком.

Гуцульський, рівнинний та бессарабський види бринзи — саме про них ішлося на свіжій етнографічній студії від дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва. Захід відбувся у «Гончаренко.Центрі-Чернівці» і складався з історичного екскурсу та етнографічного аналізу вівчарської культури на території України. Під час зустрічі велася розмова про обряди середини ХХ століття на пошанування вівчаря у буковинському селі Драчинці, про «сирну поману», прикарпатські та закарпатські молочарські традиції, вівчарство Одещини та багато іншого.

Сьогодні славний ювілей святкує Ганна Кривобок — майстриня народної вишивки та ткацтва, художниця з моделювання сценічних костюмів на народній основі, членкиня двох національних спілок (художників та майстрів народного мистецтва України), а також заступниця голови Чернівецького обласного осередку НСМНМУ.

Творчість майстрині — багатогранна. Вона завжди бере активну участь у культурному та громадському житті Буковинського краю. За її ескізами та творчими розробками створено сценічні костюми для багатьох танцювальних і хореографічних колективів, а також професійних артистів. Роботи Ганни Вікторівни прикрашають приватні колекції як в Україні, так і далеко за її межами.

За систематичну популяризацію традиційної культури Буковини мисткиня неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками. Вона є лауреаткою двох престижних премій: Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської та обласної премії імені Георгія Гараса (за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини в номінації «За творчі досягнення у розвитку народного орнаментального мистецтва Буковини та продовження його традицій»).

Тема, яка з одного боку дуже загальна, а з іншого – близька багатьом: «Невідоме про відоме: тварини в нашій традиції».

Зокрема, які таємниці гуцульського та бессарабського вівчарства, чому буковинські ґаздині корову називають рахманною і ставляться до неї з особливим трепетом, як представлені «звірині» образи в новорічній традиції буковинського маланкування, які українські території вважають однією зі світових прабатьківщин свійського коня – про це та багато іншого почули відвідувачі свіжої етнографічної студії від дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва.

Сьогодні свій ювілейний день народження святкує Ольга Дмитрівна Дроняк — художня керівниця Будинку культури Вижницької міської ради, заслужена працівниця культури України.

Вельмишановна Ольго Дмитрівно!

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає Вас із цим світлим і благословенним днем!

Майже пів століття Ваш талант, мудрість, невичерпна енергія та відданість справі надихають людей, даруючи радість спілкування, тепло душі та неймовірну любов. Протягом багатьох років Ви проявляєте себе як талановита співачка, яскрава ведуча мистецьких заходів, які щоразу перетворюються на незабутнє свято.