На Буковині завершився 9-денний літературний тур Людмили Охріменко. Під час зустрічей авторка презентувала свої книжкові новинки:

• «Хрещена» — роман про медикиню полку «Азов» Тетяну Теплюк (Тетрук);

• Збірка оповідань про жителів Харкова, а також Запоріжжя, Сум, Чернігова та Херсона — усіх мешканців прифронтових міст, яких авторка не впізнала після повернення з евакуації наприкінці 2022 року;

• «Доросла Буратіна» та «Легка поведінка» — жіночі романи про долі українок-заробітчанок;

• «Харківський намет — серце спротиву» — щойно видрукувана художньо-документальна розповідь про намет спротиву з часів Євромайдану.

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиросердно вітає з ювілейним днем народження керівника народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Левенки» Центру культурного простору села Лівинці Лівинецької сільської ради Юрія Михайловича Марка.

Шановний Юрію Михайловичу! У цей святковий день хочеться висловити Вам не лише слова привітань, а й глибоку вдячність за роки самовідданої праці, за любов до української культури та за вірність справі, яка стала покликанням Вашого життя. За те, що у світі, де так багато швидкоплинного, Ви допомагаєте зберігати те, чому немає ціни, – народну пам’ять та духовне коріння нашого народу.

Ваш життєвий і творчий шлях тісно пов’язаний з українським танцем і піснею, звичаями, традиціями та обрядами, які Ви плекаєте та передаєте нащадкам. Завдяки Вашому досвіду, небайдужості та щирій любові до народної творчості ця важлива справа знаходить своє продовження й сьогодні.

Шановні колеги та гості нашого сайту!

Щиро вітаємо вас із Днем Конституції України!

Сьогодні наші права і свободи — це не абстрактні поняття, а те, за що ми боремося та що відстоюємо щодня, виборюючи їх найвищою ціною.

Бажаємо, щоб Основний Закон нашої країни був не просто текстом на папері, а міцним фундаментом вільної, успішної та квітучої держави. Нехай наше священне право на свободу, гідність та щасливе майбутнє завжди буде надійно захищеним.

Її називають білим золотом — автентичну бринзу, котра має кілька варіантів приготування і тривалу історію розвитку на території України. Процес виготовлення будзу згадується ще у Гомеровій «Одіссеї», а перші згадки про власне бринзу на теренах України датуються 1370 роком.

Гуцульський, рівнинний та бессарабський види бринзи — саме про них ішлося на свіжій етнографічній студії від дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва. Захід відбувся у «Гончаренко.Центрі-Чернівці» і складався з історичного екскурсу та етнографічного аналізу вівчарської культури на території України. Під час зустрічі велася розмова про обряди середини ХХ століття на пошанування вівчаря у буковинському селі Драчинці, про «сирну поману», прикарпатські та закарпатські молочарські традиції, вівчарство Одещини та багато іншого.