Завідувачка відділу інформаційно-видавничої та проєктної роботи Буковинського центру культури і мистецтва Наталія Філяк взяла участь у панельній дискусії «Пам’ять та меморіалізація в Україні у часи війни: між особистим досвідом та колективною репрезентацією». Захід відбувся 30 квітня в Культурно-мистецькому центрі ім. Івана Миколайчука.

Організатори заходу:

• Музей воєнного дитинства;

• ГО «Буковинський центр медіації»;

• Кафедра публічного права ЧНУ ім. Ю. Федьковича;

• Навчально-наукова лабораторія медіації, переговорів та арбітражу юридичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Учасники дискусії — мешканці Буковини, внутрішньо переміщені особи, родини ветеранів та полеглих героїв, історики, психологи, правозахисники, експерти з перехідного правосуддя, журналісти, медіатори та фасилітатори громадських процесів, молодь та громадські активісти — долучилися до обговорення низки критично важливих питань:

95-ту річницю від дня народження видатного буковинського поета-пісняра Миколи Бакая, чиє слово стало піснею, а пісня — щирою молитвою за Україну, днями відзначили у Чернівцях яскравою мистецькою акцією.

Микола Бакай — поет, який відчував біль і радість рідної землі настільки тонко, що його вірші миттєво підхоплювали легендарні виконавці: Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчук, Павло Дворський, Лілія Сандулеса, Микола Мозговий та Василь Зінкевич.

23 квітня у палаці «Академічний» відбувся вечір пам'яті «Горнусь до тебе, Україно...». Захід об'єднав поціновувачів українського слова у єдиному пориві вдячності митцю, чия творчість давно стала народною для багатьох поколінь.

Кажуть, наївним живописом може займатися лиш людина з чистою душею. Та, яка бачить світ приблизно як дитина. Наївне малярство – щире, стихійне, інтуїтивне і «поза правилами».

«Секрет неймовірної привабливості наївного мистецтва, скоріш за все, криється у його максимальній щирості. Можна навчитися бути художником, але навчитися бути художником-наївістом неможливо – ці люди малюють не розумом, не вмінням, а серцем» , — пише дослідниця наїву в українській культурі Олена Афанасьєва.

Власне, десь так інтуїтивно і «поза правилами» творить Іван Угрин. Людина непересічна: від малої дитини колекціонує цікаві речі, зберігає свою першу (зовсім крихітну) сорочку, у зрілому віці почав малювати картини-метафори (кожна із загадкою). Любить створювати щось цікаве своїми руками — чи то фонтан, чи піч просто неба, а чи статую-метафору. В себе вдома має кімнату-музей, де відвідувач побачить еклектику у чистому вияві: старожитні фотографії, розмальований череп із афоризмом, десятки цікавих статуеток та зразків посуду різних країн світу і метафоричний герб родини Угрин із генеалогічним деревом на звороті. Цей музей знаходиться у Снятині, але його немає на жодній карті. Його відвідати може тільки той, кому довіриться власник колекції і впустить у свій світ.

22 квітня на базі Буковинського центру культури та мистецтва відбувся обласний семінар-практикум для спеціалістів структурних підрозділів та керівників клубних закладів «Культурний проєкт: від задуму до грантової заявки».

Велика зала Центру наповнилася творцями культурного простору, готовими розвивати громади: фахівцями у сфері культури сільських, селищних та міських рад, керівниками клубних закладів і представниками молодіжних рад.