7 липня виповнюється 105-та річниця від дня народження берегині й майстрині технологій і традицій народної вишивки Олени Гасюк (1921–2017). Їй судилося стати однією з оригінальних постатей художньої вишивки, дивувати світ своїм неповторним мистецтвом і носити високе звання «Заслужений майстер народної творчості України».
Народилася Олена Гасюк у селі Дихтинець Путильського району Чернівецької області. Змалечку Олена гарно вміла малювати, добре запам’ятовувала гуцульські орнаменти, які пізніше відшивала на клаптиках полотна і складала в альбом. Так вона набула слави вправної майстрині, до якої приходили за порадою і найкращими орнаментами.
Детальніше...
АНОНС
11–12 липня 2026 року Чернівці знову стануть осередком народного мистецтва, гостинно запрошуючи на українську частину XXXVII Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі».
Організатори заходу: Чернівецька обласна військова адміністрація, управління культури Чернівецької ОВА, Чернівецька міська рада, управління культури Чернівецької міської ради та Буковинський центр культури і мистецтва.
На справжнє свято народної пісні, музики й танцю завітають відомі колективи з Польщі та Румунії: «Jastrowiacy» (м. Ястров’є), «Piatra Șoimului» (м. Кимпулунг-Молдовенеск), «Siretul» (м. Сірет). Яскраві виступи, колоритні костюми та неповторну творчу атмосферу подарують гостям фестивалю художні аматорські колективи з різних куточків Чернівецької області.
Детальніше...
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва сердечно вітає з ювілейним днем народження директора Зарожанського сільського будинку культури, керівника народного аматорського фольклорного колективу «Джулинець» клубу села Ширівці Недобоївської сільської ради Сергія Георгійовича Балука.
Уже 40 років свого життя Сергій Георгійович присвячує культурі, музиці та людям.
Шановний пане Сергію! За Вашими плечима — десятиліття творчої діяльності, безліч мистецьких подій, зустрічей і добрих справ. Вас цінують за професіоналізм, відкритість, людяність та чудове почуття гумору. Там, де Ви, завжди є місце для пісні, музики, щирої розмови й доброго жарту. Ви вмієте об’єднувати людей і створювати навколо себе простір взаєморозуміння та доброзичливості.
У цей святковий день бажаємо Вам міцного здоров’я, миру, родинного затишку, благополуччя та нових приводів для усмішок.
Нехай Ваша життєва мелодія ще довгі роки звучить натхненно, яскраво і щасливо, а кожен новий день додає до неї світлі ноти добра, радості та любові до життя.
З ювілеєм, колего!
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва надсилає найкращі вітання з нагоди ювілею чарівній, світлій жінці, творчій особистості, керівниці народного аматорського хору «Калина» Будинку народної творчості та дозвілля «Молодіжний» Новодністровської міської ради Антоніні Андріївні Камбур.
Шановна Антоніно Андріївно! Поважна дата є не лише свідченням прожитих років, а й багатством мудрості, доброти, творчого натхнення та безцінного досвіду, яким Ви щедро ділитеся з людьми. У Вашому житті гармонійно поєдналися талант, працьовитість, щирість і безмежна любов до культури та мистецтва.
Впродовж багатьох років Ви невтомно несете людям красу української пісні, зберігаєте й примножуєте традиції хорового співу. Як керівниця хорового колективу, Ви є не лише наставницею для його учасників, а й справжньою берегинею духовних цінностей, людиною, яка об’єднує серця силою мистецтва.
Детальніше...
3 липня 2026 року виповнилося 100 років від дня народження знаної майстрині народної вишивки, збирачки та популяризаторки фольклору, яскравої представниці народної культури Буковинської Гуцульщини Марії Власівни Гудими.
Марія Гудима (03.07.1926 – 08.02.2013) – відома й самобутня майстриня народної вишивки, заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва. Рідним для неї є село Виженка, що на Вижниччині.
Любов до української мови та фольклору майбутній майстрині прищепив батько, Влас Хоров’юк, а від матері Христини, яка рано пішла з життя, Марійка встигла перейняти любов до вишивання.
Дитинство Марії Гудими важко назвати безтурботним, не була безхмарною і її юність. У важкі міжвоєнні роки треба було виживати, а тому люди ткали полотно, вишивали сорочки та рушники й міняли їх на харчі. Намагалися вишити якнайбагатші візерунки – таку річ швидше хотіли обміняти.
Детальніше...