Лінія, що промовляє

мірошниченкоПам’ятник Митрополитові Євгену Гакману, який нині височить біля собору Святого Духа в Чернівцях, увічнив не тільки відомого духовного просвітителя й подвижника православ’я на Буковині, а також вкотре змусив говорити про автора – самобутнього чернівецького скульптора Миколу Мірошниченка.

На одній з персональних виставок майстра відвідувачі мали змогу ще раз пройти багаторічну дорогу Митрополита Гакмана і скульптора Миколи Мірошниченка до наших сучасників. Численні ескізи, які чекали на своє втілення, твори, які вже живуть своїм самостійним життям, живопис… Дорога хресна і водночас осяйна, зіткана з пошуків, сумнівів і знахідок.

дошка іванові франкуУзагальнений герой Миколи Мірошниченка поєднав у собі кращі риси українського національного характеру й рафіновані чесноти людини, яка окрилено живе на рідній землі. Тарас Шевченко та Іван Франко («прописаний» на одному з корпусів Чернівецького університету, де свого часу навчався майбутній Каменяр), Сидір Воробкевич і Теодор Галіп, співачка Лідія Липківська та Міхай Емінеску, воїни-визволителі та ліквідатори Чорнобильської аварії, наші сучасники – прості трудівники села, бандурист Василь Пиндик і актриса Тамара Кільчицька, а також інші артисти чернівецьких театру і філармонії…Психологізм і композиційна виразність творів Миколи Мірошниченка - магічний сплав, який називаємо класикою. Вона всесильна і незаперечна. Тому пошуки майстра в цьому напрямі - завжди вдалі, емоційно наснажені й образно виразні. Микола Мірошниченко збагатив традицію, яку чутливою душею, небайдужим серцем і невтомною працею засвоїв у педагогів Дніпропетровської художньої школи. Микола Миколайович - автор багатьох памятників – багатофігурних горельєфних композицій (у Рівному, Снятині, Луцьку), які втілюють кращі традиції українського реалістичного мистецтва. Скульптор – лауреат багатьох творчих конкурсів на кращий пам’ятник, наприклад, на Майдані Незалежності у Києві.

І не його біда, а наша, спільна, що попри найкращі відгуки критики, в роботу взяли зовсім інший проєкт…

Хто знайомий з Мірошниченковим баченням сучасного Майдану (козацька чайка, яка здолала бурхливі хвилі й бандурист-пророк – ось смислові акценти виразної й динамічної композиції) і тим, на що перетворили центральну площу столиці України згідно з проектами «переможців» творчих конкурсів, найменше – здивується, хто і чому нині перемагає в мистецьких змаганнях. Однак…

памятник гакмануМикола Мірошниченко - невгамовний оптиміст. Він вірить, що зроблене - не намарно, воно обов’язково буде втілене. Як чекає на втілення (у бронзі, граніті, камені ?) всесвітньо відома співачка, наша землячка Лідія Липківська. Скульптор з ніжним трепетом говорить про це: «Яка грандіозна жінка! Віртуоз вокалу й шляхетна душа. Найперше перед роботою над образом я вивчив багато матеріалів про неї. Це так захопливо!...»

Рука Майстра наче оживляла його слова – промовистий плавний жест любовно й натхненно, наче пензлем, «прописав» лінію постави Липківської-скульптури й зупинився на жіночому стані, по-батьківськи, наче улюблену доньку, прихилив до себе співачку…Саме так. Микола Мірошниченко справді любить усі свої творіння. Хтозна, може саме любов підказувала митцеві ті чи інші образні рішення? Буковинську орлицю Ольгу Кобилянську маестро Мірошниченко разом зі скульптором Анатолієм Скибою також побачив по-своєму, всупереч поширеним думкам про зовнішній аскетизм письменниці. Пам’ятник Ользі Кобилянській при вході до Чернівецького музично-драматичного театру її імені - втілення духовної і душевної сили і снаги, які отримала письменниця від рідної землі.

памятник кобилянськійСкульптурні герої Миколи Мірошниченка сповнені тонкого психологізму, портретно-індивідуально «прописані» й водночас – художньо узагальнені, типологічно ємкі, вирізняються оригінальним образним вирішенням. Скажімо, пам’ятник історичного примирення поляків та українців у Луцьку. Промовиста характеристика творчого почерку Миколи Мірошниченка – вражати не об’ємною кількістю, а домінувати ідейною силою та образною виразністю.

Микола Мірошниченко – один з небагатьох буковинських митців, чиє ім’я внесене до мистецьких енциклопедій. Його творчість - яскрава і неповторна сторінка українського монументального мистецтва.

З роками митець став дедалі більше схожим (і не тільки зовні) на доброго мудрого гнома з відомої дитячої казки, який своїм незамінним ліхтарем освітлює все нові обрії. Гідні подиву невтомні пошуки майстра. Причому не тільки в мистецтві. Микола Мірошниченко – автор інноваційного проєкту виробництва товарів народного споживання з мінералів магматичного й фізико- хімічного походження з буковинською «пропискою» (запасів цієї сировини в краї необмежена кількість). Зокрема, виробництва барвників для лакофарбної промисловості. Крім того, він винайшов мінеральні кормові добавки для худоби, птиці та риби, сорбенти для нейтралізації солей важких металів і радіонуклідів у ґрунтах, компоненти для очищення промислових вод, очищення води без хлору та коагулянтів - методом озонування й мінералізації. Пан Мірошниченко вдало поєднував творчу й наукову діяльність. А своєю невичерпною енергією, особистим прикладом людини, митця, науковця запалював і надихав інших. Чом би й ні?

Навіть вісімдесят три роки - коли митець відійшов у засвіти - то не був для нього вік самозакоханості й спочивання на лаврах…

Олена ЧАЙКА