Звідки стирчать вуха барвистої традиції і що про це думають брати Грімм

173251168 2945128825731354 5236012900078609453 nЧим ближче до Великодня – тим частіше можна натрапити у магазинах на іграшкових зайчиків, поруч із якими – барвисті шоколадні яйця. Але ж.. зайці не несуть яєць. Але ж … ведмеді також не літають, а у маланці вони чомусь крилаті. Як свідчать дослідження, то образ зайчика, який розносить дітлахам солодкі подарунки напередодні Великодня, поширився з Німеччини, хоча має і значно давніші корені. Детально цей образ дослідив Остап Українець.

Детальніше...

До 100-річчя Олекси Романця

Романець Олексій Стратонович2 квітня виповнюється 100 років від дня народження Олекси Стратоновича Романця – українського літературознавця, письменника, фольклориста і краєзнавця. Цей вчений – один із тих, хто налагоджував співпрацю між Україною, Молдовою та Румунією, своє покликання вбачав у «налагодженні мостів» міжкультурного та міжетнічного діалогу. Особливо детально вивчав українсько-молдовські та румунські взаємозвʼязки.

Наукова та публіцистична спадщина вченого становить понад 600 праць, серед яких варто виокремити такі: монографія «Джерела братерства: Богдан П. Хаждеу і східно-румунсько-українські взаємини», книги «Ой Хотине, граде давній», «Літературна Буковина», «Джерела братерства», «Буковина в піснях», численні наукові та науково-популярні статті.

У 1996 році за вагомий вклад в краєзнавство Буковини Олекса Стратонович Романець заслужено удостоєний звання «Почесний громадянин м. Чернівці», у цьому ж році він став лауреатом літературної премії імені Дмитра Загула, а в 2002 році - лауреатом літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича.

Як зазначає Чернівецький обласний краєзнавчий музей на своїй офіційній сторінці, 2009 року за рішенням сесії міської ради у Чернівцях іменем Олекси Романця названа вулиця, яка з’єднує вулиці Хрещатинську та Мармарозьку, а 5 серпня 2010 року в Чернівцях відкрили меморіальну дошку науковцю (по вул. У. Кармелюка,10, де він проживав з 1965 до 1975 року), а також заснували обласну премію ім. О. Романця за розвиток краєзнавства та збереження культурної спадщини Буковини.

Детальніше...

Буковинські етнологи про «смачну традицію» - борщ

ob-05 1568611223Одна зі страв української кухні, котра вже давно є її репрезентатором на етнокультурній карті світу, потрапила в особливе поле зору після того, як увійшла до трійки найкращих перших страв світу за версією CNN Travel . Директор Буковинського центру культури та мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» БЦКМ, кандидатка філологічних наук Іванна Стефʼюк (Олещук) поспілкувалися з цього приводу з редакцією інформаційного агентства «АСС». Пропонуємо нижче сам матеріал.

Буковина – край з різноманітними культурами та звичаями. Тут тісно співіснують чимало народностей, які роками діляться між собою власними традиціями, піснями, легендами, і, навіть, рецептами.

Детальніше...

Онлайн-огляд "PRO: читати". Випуск дев'ятий.

imgpro-8У новому випуску віртуальних книжкових оглядів "PRO: читати" говоримо про те, чому для етнокультури так важливі символи, чому вони не просто носії інформації, а виразники ідентичності. А також як формувалися зооморфні образи традиційної культури. Відповідь на ці питання - у монографії Надії Пастух "Символіка тварин в українському фольклорі: зозуля".

Детальніше...

Як Леся Українка «зупиняла час», або перший досвід етнографічного звукозапису

unnamedБагато в чому історія життя і творчості Лесі Українки – це історія про впертість, причому світлу і переможну. В час, коли Леся Українка перебуває у творчому полудні діяльності (кінець ХІХ-початок ХХ століття) в елітних колах українства присутній інтерес до історії та фольклору, але, звичайно, можна тільки мріяти про те, щоби записати голосовий архів фольклористики. Перший фонограф запатентовано у Європі в 70-х роках ХІХ століття, і це справжня сенсація для суспільства. Демонстраторів таких записів звинувачують у шарлатанстві, а сам процес розглядають ледь не як магію. В Києві перший фонограф зʼявляється на кінці 90-х років і цілеспрямована Леся Українка та її чоловік Климентій Квітка ставлять собі неможливу (здавалося би) ціль – придбати фонограф і собі, щоби записати на нього найрідкісніший усний фольклор України.

Детальніше...