АНОНС
Літо асоціюється з квітами, а квіти – з красою. Проте не лише декоративні смисли відведені рослинам у наших традиціях.
Що означає ковила на знаменитому буковинському урочистому вінку? Які «ботанічні версії» червоної рути? Яка з рослин могла стати прообразом цвіту папороті? І чому з вишитими маками варто бути обережними, якщо ви вірите у символізм традиційного одягу? Про це і не тільки йтиметься на авторській етнографічній студії "Квітка-душа: флористичні коди буковинських традицій" кураторки етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванни Стеф’юк.
Коли і де: 30 липня, 15.00, Буковинський центр культури і мистецтва (м.Чернівці, вул.Й.Главки, 1а).
Вхід вільний, але за попередньою реєстрацією. Для того, щоби зареєструватися, варто написати коментар під оголошенням у соціальних мережах або повідомлення на вайбер 0952449579. Зверніть увагу: не дзвінок, а саме повідомлення.
Чекаємо на вас!
11 липня цього року в Хотинському будинку народної творчості та дозвілля відбулася прем'єра за мотивами драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" та композиції "Голодний Великдень" від зразкового аматорського театру юного глядача під керівництвом талановитої режисерки Лесі Микитенко.
Конкурсну програму переглянули члени журі: актор Чернівецького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської, заслужений артист України Мирослав Маковійчук, голова циклової комісії режисерських дисциплін Чернівецького фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича, відмінник освіти України Григорій Сорочан, директор Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк, методист з мистецьких проєктів відділу менеджменту, міжнародної співпраці та інформаційного забезпечення БЦКМ Яна Григораш.
Детальніше...Враховуючи важливе значення нематеріальної культурної спадщини у формуванні національної ідентичності, Міністерство культури та інформаційної політики України проводить щорічний фестиваль «Жива культура – живий світ» 7-8 вересня 2024 року.
Мета фестивалю - підвищення обізнаності про прояви живої спадщини, включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що є важливим пунктом в охороні, налагодження контактів між різними спільнотами/громадами, які представляють елементи, включені до Національного переліку, підвищення поваги до живої спадщини, презентація культурного розмаїття України шляхом представлення елементів з різних областей України.
Детальніше...Зразковий аматорський хореографічний колектив сучасного танцю «Крок вперед» провів концерт «Мистецтво говорить правдою». Це стало важливою подією для мистецької спільноти Хотинської громади. Молоді таланти презентували свої творчі досягнення та зібрали кошти на підтримку воїнів 456-го окремого піхотного батальйону, які зараз захищають нашу країну.
Незабутню емоційну атмосферу створювали для глядачів близько 140 учасників різного віку. Кожен номер був неповторним і динамічним.
Особливо варто відзначити юних танцівників – їхню високу майстерність та яскраві костюми.
Детальніше...Хто побачив уперше красноїльських Крилатих Ведмедів – особливих фантасмагорійних персонажів новорічної традиції, той міг подумати, що то насправді образ химерного велетенського метелика. Каркасний чоловічий костюм, обшитий соломою чи очеретом вкриває все тіло маланкаря, окрім обличчя. І ззаду до такого костюма кріпляться великі квітчасті крила. Але ж.. ведмеді не літають, то чому цей персонаж – Крилатий Ведмідь? Якщо розглядати це під кутом реалістичності, то і справді незрозуміло. А якщо порівняти з картинами Марії Примаченко, де крилатими є леви, коні, які також у знайомому нам реальному світі безкрилі?
Аналізуючи загадки-коди бестіарію Марії Примаченко, мистецтвознавиця Діана Клочко пише: «…її не-жанрові композиції існують у абстрактному просторі, де немає поділу на твердь і небо, де все живе не йде чи проростає, а лине, ширяє, переміщається». Тобто закони знайомої нам реальності, де кінь чи ведмідь лише ходять, але не літає – не працюють. Що в часопросторі маланкарського дійства, що у світі Марії Примаченко.
На нашу думку, фантасмагорійні образи новорічної традиції буковинського маланкування та образи Марії Примаченко перегукуються суголосним відтворенням народного символу. Цей символ, маючи на меті зобразити надзвичайність (надприродність), «додає» крила тим істотам, які в живій природі ними не наділені, може також «додавати» більшу кількість кінцівок, голів тощо, аби підкреслити надприродну силу зображуваного персонажа.
Детальніше...