Зустрічаймося, буковинці!

на значок

Нам 80.

Буковинець – не просто мешканець певної території. Буковинець - це стан душі, своєрідне світосприйняття, зв'язок із своїм прадавнім корінням. Людина упродовж років може жити в різних країнах, чи, навіть, на іншому континенті, та в душі все одно залишається буковинцем. Цю істину й намагалися довести засновники Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі», коли започатковували його вже у далекому 1990 році.

Свого часу ідея створення такого фестивалю заполонила серця двох творчих людей – професора слов’янської філології Варшавського університету, чернівчанина за походженням Казімєжа Фелешка та етнографа з польського міста Піла Збігнєва Ковальського. Організатори згодом пояснили, що на створення проєкту їх надихнув образ Буковини як цілісного багатонаціонального простору, збудованого усіма проживаючими там етносами, як в минулому, так і в сьогоденні.

DSC 2954

«Буковинські зустрічі» - один з найбільших транскордонних культурних проєктів, який постійно відбувається у Центральній Європі останніми десятиліттями. В його основу покладено ідею про міжкультурне виховання і культивування буковинських цінностей. Допоки потреба збереження власної культурної ідентичності буде актуальною та привабливою для буковинців, доти ця ідея не втратить своєї актуальності. Фестиваль об’єднує буковинські середовища в Європі та свідчить про те, що національні меншини, поєднані спільними історичними долями, можуть гармонійно співіснувати на певній території, а розділені історичними реаліями землі прагнуть відновити колишню спільність чи зберегти пам'ять про неї.

057Першими учасниками фестивалю стали сім колективів буковинського родоводу з Польщі та два – безпосередньо з Буковини. Впродовж 1991-1998 років завдяки розширенню кола учасників, фестиваль став міжнародною ареною для презентацій народної культури всіх етнічних груп цього історичного регіону та набув статусу щорічного мистецького свята.

Фестиваль сприяє кращому розумінню різноманітності світу, що ґрунтується на співіснуванні та взаємодії різних культур, завдяки чому плекає позитивне ставлення до ідеї багатокультурності, виховує толерантність і сприяє міжкультурному діалогу, як способу функціонування в складних реаліях сучасності. Все це нівелює національні стереотипи. «Буковинські зустрічі» вже понад тридцять років популяризують та бережуть народну культуру буковинців.

DSC 3212Безсумнівно, що організатори заходу на чолі з директором фестивалю Збігнєвом Ковальським, прагнуть відтворити культурну атмосферу і етнокультурну ситуацію давньої багатонаціональної Буковини. Жодна культура тут не домінує, а навпаки, взаємодіючі разом з іншими, створює органічний етнокультурний образ регіону.

За час свого існування «Буковинські зустрічі» набули рангу справжнього міжнародного фестивалю і традиційно відбуваються у чотирьох країнах, в яких проживають буковинці. Польські міста Ястров'є й Піла, Дзержонюв і Любань, румунський Кимпулунг-Молдовенеск, угорський Боньхад, українські Чернівці, гостинно приймають учасників та численних гостей фестивалю (донедавна фестиваль проводився й у словацькому місті Турчанське Тепліце).

DSC 0279За ці десятиліття фестиваль став справжнім святом буковинського фольклору, представниками якого є різножанрові аматорські колективи, вокальні ансамблі, народні капели, обрядові й хореографічні колективи, автентичні гурти. Їхня багатогранна творчість, сповнена піснями й танцями, живим і колоритним фольклором, невичерпним джерелом, що й формує унікальний спадок. Приємно відзначити, що працівники Буковинського центру культури і мистецтва вже давно та успішно допомагають створювати це свято у столиці краю. Вони опікуються іноземними та місцевими колективами, беруть участь у написанні сценаріїв української частини фестивалю, втілюють їх, працюють над сценографією тощо.

Віриться, що «Буковинські зустрічі» й надалі не втратять духовного зв’язку, а партнерські стосунки сприятимуть становленню справжньої братерської приязні. Щиро бажаємо, щоб спільне творення «Буковинських зустрічей» стало пошанівком до власної національної самобутності, прадідівської буковинської традиції – вміння підтримувати дружні стосунки між сусідами і розвивати діалог на розумінні та взаємоповазі один до одного.