15 червня з нагоди 82-річчя від дня народження Івана Миколайчука на Буковині відбулося пам’ятне вшанування видатного актора, кінорежисера. Розпочалися урочистості покладанням квітів до меморіальної дошки Івану Миколайчуку в місті Чернівці. А відтак у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука відбулася презентація книжки Валентини Короті-Ковальської «Пісенне древо Івана Миколайчука» (фольклористичні записи Івана Миколайчука буковинських пісень). На презентації були присутні поважні гості – учасниці тріо «Золоті ключі», народні артистки України Валентина Коротя-Ковальска та Ніна Матвієнко. Друга частина символічного дійства відбувалася у Чорториї – у музеї-садибі Івана Миколайчука. За концепцією це - спогадова мандрівка біографією Маестро (її провела наша співробітниця, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк). Інкрустували цю мандрівку музикою Мирослава Скорика (виконав артист Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка Ігор Товт), зазвучали й легендарні пісні з репертуару «Золотих ключів (виконали народні артистки України Ніна Матвієнко та Валентина Ковальська), а також спогади та літературні інтерпретації. Так, завідувачка відділу мистецтв Чернівецької обласної універсальної бібліотеки Любов Шилюк зачитала листа «О, яка ти прекрасна, Чортория!». А провідна наукова співробітниця Чернівецького обласного краєзнавчого музею Тетяна Мінаєва прочитала «Перерваний політ Білого Птаха».
Одна з найпопулярніших тез у розмовах про Буковину – що це край полікультурний і поліетнічний. Один із перших наших проєктів у цьому напрямі розпочато минулого року - на запрошення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України дослідницький проєкт «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва запрошений до співпраці у виконані проєкту «Етнографічний образ сучасної України. Корпус фольклорно-етнографічних матеріалів нацменшин». Курує етнографічний проєкт «Спадщина» кандидатка філологічних наук, письменниця, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк (Олещук).
Кожен регіон має що сказати про переломні сорокові. І кожна національна спільнота на території України – також. Про те, як змінилися тогочасні традиції і про силу індивідуального вибору говорили слухачі Курсів української мови на перформативному занятті «Чорно-біла фотографія». Присутні почули про те, як українські повстанці відзначали Великдень, як змінилася традиція проводів до війська, що таке котильон, якими були сорокові роки для євреїв України та німців-колоністів, який досвід починання спочатку мали лемки на Луганщині, по-особливому звучав прочитаний повстанський щоденник Івана Онуфрака (Горліса), одного з останніх українських повстанців. Говорили й про українців за межами України – піонерів Канади, Аргентини, Бразилії. Про долю українців у трудових таборах Німеччини. Ділилися близькими родинними історіями та розмірковували над тим, які ж різні досвіди у кожного з нас – які ми різні і які свої.
Гуцульський колорит, гумор, неповторна атмосфера захопила глядача, який прийшов на виставу народного аматорського театру Центру культури та дозвілля в с. Черепківка Глибоцької ТГ (режисер-постановник – Василь Репчук, художній керівник – Ольга Репчук). Сюжет інсценізації за твором Василя Стефаника «Побожна» та музичної комедії за мотивами відомої оперети Ярослава Барнича «Гуцулка Ксеня» доволі простий та невимушений.
Комедія за мотивами п’єси Олени Шевченко «Недоблогерши» у постановці народного аматорського театру Центру культури та дозвілля Глибоцької ТГ про одноманітне життя двох 36-літніх подруг у провінційному містечку, пошук сенсів та пригод. Режисер-постановник вистави Роман Нагірний підняв актуальну тему, оскільки відчув нагальну потребу поговорити про інтереси, побут простих людей і кризу провінційного містечка, де нічого не відбувається. «Мені завжди було цікава тема кітчу в нашій культурі, рівень освіти та культури. Це досить проста і, водночас, складна історія з життя маленьких людей маленького містечка та їхню спробу самовираження», - наголосив режисер.