Новини

БУКОВИНЦІ ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА

1_415 червня з нагоди 82-річчя від дня народження Івана Миколайчука на Буковині відбулося пам’ятне вшанування видатного актора, кінорежисера. Розпочалися урочистості покладанням квітів до меморіальної дошки Івану Миколайчуку в місті Чернівці. А відтак у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука відбулася презентація книжки Валентини Короті-Ковальської «Пісенне древо Івана Миколайчука» (фольклористичні записи Івана Миколайчука буковинських пісень). На презентації були присутні поважні гості – учасниці тріо «Золоті ключі», народні артистки України Валентина Коротя-Ковальска та Ніна Матвієнко. Друга частина символічного дійства відбувалася у Чорториї – у музеї-садибі Івана Миколайчука. За концепцією це - спогадова мандрівка біографією Маестро (її провела наша співробітниця, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк). Інкрустували цю мандрівку музикою Мирослава Скорика (виконав артист Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка Ігор Товт), зазвучали й легендарні пісні з репертуару «Золотих ключів (виконали народні артистки України Ніна Матвієнко та Валентина Ковальська), а також спогади та літературні інтерпретації. Так, завідувачка відділу мистецтв Чернівецької обласної універсальної бібліотеки Любов Шилюк зачитала листа «О, яка ти прекрасна, Чортория!». А провідна наукова співробітниця Чернівецького обласного краєзнавчого музею Тетяна Мінаєва прочитала «Перерваний політ Білого Птаха».

ЛЕКЦІЯ «В АВСТРІЙСЬКОМУ ЛЮСТРІ»

1_12Одна з найпопулярніших тез у розмовах про Буковину – що це край полікультурний і поліетнічний. Один із перших наших проєктів у цьому напрямі розпочато минулого року - на запрошення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України дослідницький проєкт «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва запрошений до співпраці у виконані проєкту «Етнографічний образ сучасної України. Корпус фольклорно-етнографічних матеріалів нацменшин». Курує етнографічний проєкт «Спадщина» кандидатка філологічних наук, письменниця, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк (Олещук).

ДОСВІД СОРОКОВИХ: ЗАНЯТТЯ-СПОГАД

1_9Кожен регіон має що сказати про переломні сорокові. І кожна національна спільнота на території України – також. Про те, як змінилися тогочасні традиції і про силу індивідуального вибору говорили слухачі Курсів української мови на перформативному занятті «Чорно-біла фотографія». Присутні почули про те, як українські повстанці відзначали Великдень, як змінилася традиція проводів до війська, що таке котильон, якими були сорокові роки для євреїв України та німців-колоністів, який досвід починання спочатку мали лемки на Луганщині, по-особливому звучав прочитаний повстанський щоденник Івана Онуфрака (Горліса), одного з останніх українських повстанців. Говорили й про українців за межами України – піонерів Канади, Аргентини, Бразилії. Про долю українців у трудових таборах Німеччини. Ділилися близькими родинними історіями та розмірковували над тим, які ж різні досвіди у кожного з нас – які ми різні і які свої.

Самобутній театр з Черепківки потішив новою постановкою

  1_6Гуцульський колорит, гумор, неповторна атмосфера захопила глядача, який прийшов на виставу народного аматорського театру Центру культури та дозвілля в с. Черепківка Глибоцької ТГ (режисер-постановник – Василь Репчук, художній керівник – Ольга Репчук). Сюжет інсценізації за твором Василя Стефаника «Побожна» та музичної комедії за мотивами відомої оперети Ярослава Барнича «Гуцулка Ксеня» доволі простий та невимушений.

У Глибоці презентували виставу «Недоблогерши»

1_6Комедія за мотивами п’єси Олени Шевченко «Недоблогерши» у постановці народного аматорського театру Центру культури та дозвілля Глибоцької ТГ про одноманітне життя двох 36-літніх подруг у провінційному містечку, пошук сенсів та пригод. Режисер-постановник вистави Роман Нагірний підняв актуальну тему, оскільки відчув нагальну потребу поговорити про інтереси, побут простих людей і кризу провінційного містечка, де нічого не відбувається. «Мені завжди було цікава тема кітчу в нашій культурі, рівень освіти та культури. Це досить проста і, водночас, складна історія з життя маленьких людей маленького містечка та їхню спробу самовираження», - наголосив режисер.