АНОНС
Чернівецька область — хоч і найменша територіально, проте надзвичайно багата на місцеві традиції. Найкращі з них стали елементами нематеріальної культурної спадщини України, а деякі навіть належать до світової спадщини ЮНЕСКО.
Етнографічний проєкт «Спадщина» та Буковинський центр культури і мистецтва послідовно вивчають традиційну культуру краю в загальноукраїнському та міжнародному контекстах. Одним із результатів цієї роботи є авторські книжкові дослідження. Запрошуємо вас познайомитися з одним із них — книжкою етнографічних есеїв «Жива традиція».
Під її палітуркою зібрано нариси про великодню та різдвяну обрядовість, таємниці буковинського маланкування, гуцульську боднарку та поминальне деревце з дарами. Ви дізнаєтеся цікавинки про урочистий вінок з ковилою, традиції Бессарабії, народний гумор, поцілунки в українській культурі та хліб із людським іменем.
23 березня славний ювілей відзначає директор Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі», польський етнограф та культурний діяч Збігнєв Ковальський.
Завдяки його самовідданій праці та глибокій шані до народних витоків вдалося об’єднати буковинців усього світу в єдину динамічну спільноту — культурно, соціально та мистецьки значущу. Результатом цієї подвижницької діяльності став Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі». Це найбільший у Європі форум, що проходить одночасно у чотирьох країнах і репрезентує унікальну спадщину одного регіону.
Фестиваль є взірцем позитивного впливу на міжетнічні та міжнародні відносини, популяризуючи ідеї толерантності, багатокультурності та взаємоповаги. Цьогоріч відбудеться вже 37-й за ліком захід.
Збігнєв Ковальський володіє рідкісним хистом бачити культурні цінності середовища, в якому живе. Саме він відкрив польську громаду вихідців із Буковини в Ястров’ї, заснувавши обрядовий колектив гуралів-чадецьких «Ястров’яци», що згодом став лауреатом численних престижних фестивалів.
Великодні свята для українців — це цілий цикл обрядів, що охоплюють підготовку до Великодня, його зустріч та післявеликодні традиції. Саме цій темі чергову етнографічну студію присвятила кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк. Вона розповіла про найцікавіші великодні звичаї Чернівецької області — від Буковинської Гуцульщини до Бессарабії.
Зокрема, на зустрічі «Великодні ігри і танці: від містики до акробатики» йшлося про традиції «гріти діда», «ходити в кукуци» та «сторожити вогні». Лекторка навела міжнародні паралелі традиційного великоднього чоловічого танцю-гри «Церковця», переказала народні легенди про Рахманський Великдень на Глибоччині, розтлумачила суть чоловічого гуцульського обряду «зібратиси на каменец» та проаналізувала зміст «вливанки».
Троє митців, чия творчість сприймається як єдиний ритм гармонії — Володимир Теуту (живопис), Леся Теуту (гобеленове ткацтво) та Ольга Дамянова (живопис) — об’єднали свої роботи в експозиції «Фарби душі». Творче суголосся пояснюється передусім тим, що це мистецька сім’я, тож їхня триєдність обумовлена і генетично, і світоглядно.
Виставка творчих робіт родини Теуту відкрилася 17 березня у Буковинському центрі культури і мистецтва. Вона представила глядачам колористику буковинської природи у живописній візії та поетику гобеленового ткацтва в його перегуках із музикою (цю, на перший погляд, несподівану паралель дуже тонко провела авторка гобеленів Леся Теуту). Один із головних посилів виставки — світло у всіх його виявах і краса людської душі. Мабуть, це саме те, що сьогодні потрібно для натхнення, ментального «заземлення» та перезавантаження.
17 березня відбулося офіційне відкриття Координаційного центру підтримки внутрішньо переміщених осіб з Херсонщини «Вільні разом» (м. Чернівці, вулиця Ясська, 16), створеного з ініціативи Херсонської обласної військової адміністрації за підтримки Виноградівської сільської військової адміністрації, Чернівецької обласної військової адміністрації та за сприяння Чернівецької міської ради.
Для багатьох херсонців шлях, сповнений випробувань та поневірянь, закінчився на мальовничій Буковині, яка стала другою домівкою. Цей простір солідарності та підтримки «Вільні разом» стане місцем, де кожен зможе отримати кваліфіковану допомогу в адаптації, знайти нові можливості для працевлаштування та інтеграції в життя громади.