Новини

У Чернівцях відбувся відбірковий етап фестивалю «Червона рута»

У неділю, 20 вересня, Чернівці знову стали майданчиком для молодих і талановитих виконавців, які взяли участь у відбірковому етапі Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута».

Того дня сцена Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка об’єднала 22-х учасників віком від 8 до 25 років. Вони презентували свою творчість у жанрі поп-музики та акустичному стилі. На сцені звучали твори українських авторів, сучасних виконавців, авторські твори.

Кожен виступ був по-своєму особливим: хтось впевнено почувався на сцені, для когось це був перший досвід участі у фестивалі такого рівня.

СТОЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ: У КОЛОМИЇ ВІДБУЛАСЯ НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

18 вересня у Коломиї відбулася ювілейна наукова конференція з міжнародною участю «Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у вимірі історії, культури і пам’яті», приурочена до 100-річчя від часу заснування однієї з найважливіших музейних інституцій України.

Історія Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття бере початок від 26 листопада 1926 року, коли було затверджено програму та статут «Українського народного музею ім. о. Йосафата Кобринського». Його фундатором та ідейним натхненником став Йосафат Кобринський — священник, культурно-громадський діяч, просвітитель і меценат, чиє ім’я музей зберігає й нині.

Ювілейний форум об’єднав музейників, науковців, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, культурних і громадських інституцій, духовенства, дипломатичного середовища, а також численних друзів і партнерів музею. До участі долучилися представники Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, інших регіонів України та зарубіжжя — зокрема Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини.

«ГУЦУЛЬСЬКІ ФАНТАЗІЇ» І НЕ ТІЛЬКИ: ПРО ГУЦУЛЬСЬКУ ТРАДИЦІЮ, ЯКА ПРОДОВЖУЄ ГОВОРИТИ

16 вересня у «Гончаренко-Центрі. Чернівці» відбулася етнографічна студія «Гуцульські фантазії», присвячена традиційній культурі Гуцульщини, її обрядовості, світоглядним уявленням, ремеслам та особливостям побуту горян.

Захід провела кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк.

Гуцульська традиція часто постає перед сучасним глядачем крізь яскраві образи — мальовничий стрій, писанки, ліжники, дерев’яні вироби, коляди, трембіти. Однак за кожним із цих явищ стоїть складна система знань, правил, символів і практик. Саме цю внутрішню логіку традиційної культури й допомагала побачити зустріч «Гуцульські фантазії».

Учасники говорили про гуцульські коліди, плєси та Маланку — явища, які мають давні й водночас постійно змінювані форми побутування. Від студій Юрія Федьковича й перших зацікавлень гуцульською культурою дослідників — до сучасних форм збереження та переосмислення традиції простежувався шлях, який пройшли ці явища.

У БІЛЬЧЕ-ЗОЛОТОМУ ВІДБУВСЯ НАВЧАЛЬНИЙ СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ З ОХОРОНИ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

15 вересня в селі Більче-Золоте Чортківського району Тернопільської області відбувся навчальний семінар-практикум «Роль спільноти в охороні нематеріальної культурної спадщини». Захід був присвячений актуальним питанням збереження, розвитку та популяризації нематеріальної культурної спадщини, а також ролі місцевих громад у цьому процесі. Особливу увагу під час семінару приділили практичним аспектам роботи зі збереження традицій, звичаїв, знань і навичок, що формують культурну ідентичність громад.

У роботі семінару взяли участь представники культурної сфери Тернопільщини та Буковини, зокрема Микола Шкрібляк - директор Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України, член Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України; Світлана Байталюк; директорка департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації та Володимир Вермінський, директор Тернопільського обласного методичного центру народної творчості.