Колектив Буковинського центру культури і мистецтва надсилає найщиріші вітання з ювілейним днем народження Тамарі Коваль, керівниці народного аматорського вокального гурту «Козацька Берегиня» Центрального Палацу культури міста Чернівці.
Шановна Тамаро Миколаївно! Є люди, для яких пісня не просто мистецтво, а частина їхнього життя. Для Вас вона – і покликання, і пам’ять, і спосіб говорити з людьми мовою серця. Впродовж багатьох років Ви невтомно служите українській культурі, зберігаючи народну пісню, традицію, надаючи їм нового звучання та життя.
Знакове місце у Вашій творчій долі посідає «Козацька Берегиня» – колектив, біля витоків якого Ви стояли як засновниця, ідейна натхненниця, і вже 26 років поспіль залишаєтеся його незмінною керівницею. І, мабуть, не випадково в назві колективу звучить це особливе слово – Берегиня. Адже берегти – це не просто зберігати. Це любити, пам’ятати, передавати нащадкам, і не дозволяти найціннішому зникнути у вирі часу.
АНОНС
У Чернівцях відбудеться грандіозне свято стилю та креативу — Конкурс молодих дизайнерів «Bukovyna fashion wave»!
25 вересня о 14:00 Будинок офіцерів (Театральна площа, 6) перетвориться на епіцентр сучасної моди. Подія збере найталановитіших молодих модельєрів одягу та аксесуарів, які готові вразити глядачів та професійне журі своїми сміливими ідеями, унікальними колекціями та новим баченням fashion-індустрії.
Організатором заходу виступає ГО ВВР «Сила відданих». Конкурс відбудеться завдяки культурній платформі «Ініціатива» та за підтримки Чернівецької міської ради.
На гостей заходу чекають:
- покази ексклюзивних колекцій: від концептуального повсякденного одягу до неймовірних вечірніх та авангардних образів;
- творчі колаборації: знайомство з новими іменами українського дизайну, які диктуватимуть тренди майбутнього;
- неймовірна атмосфера: поєднання музики, світла та високої моди в самому серці Чернівців.
У неділю, 20 вересня, Чернівці знову стали майданчиком для молодих і талановитих виконавців, які взяли участь у відбірковому етапі Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута».
Того дня сцена Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка об’єднала 22-х учасників віком від 8 до 25 років. Вони презентували свою творчість у жанрі поп-музики та акустичному стилі. На сцені звучали твори українських авторів, сучасних виконавців, авторські твори.
Кожен виступ був по-своєму особливим: хтось впевнено почувався на сцені, для когось це був перший досвід участі у фестивалі такого рівня.

18 вересня у Коломиї відбулася ювілейна наукова конференція з міжнародною участю «Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у вимірі історії, культури і пам’яті», приурочена до 100-річчя від часу заснування однієї з найважливіших музейних інституцій України.
Історія Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття бере початок від 26 листопада 1926 року, коли було затверджено програму та статут «Українського народного музею ім. о. Йосафата Кобринського». Його фундатором та ідейним натхненником став Йосафат Кобринський — священник, культурно-громадський діяч, просвітитель і меценат, чиє ім’я музей зберігає й нині.
Ювілейний форум об’єднав музейників, науковців, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, культурних і громадських інституцій, духовенства, дипломатичного середовища, а також численних друзів і партнерів музею. До участі долучилися представники Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, інших регіонів України та зарубіжжя — зокрема Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини.
16 вересня у «Гончаренко-Центрі. Чернівці» відбулася етнографічна студія «Гуцульські фантазії», присвячена традиційній культурі Гуцульщини, її обрядовості, світоглядним уявленням, ремеслам та особливостям побуту горян.
Захід провела кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк.
Гуцульська традиція часто постає перед сучасним глядачем крізь яскраві образи — мальовничий стрій, писанки, ліжники, дерев’яні вироби, коляди, трембіти. Однак за кожним із цих явищ стоїть складна система знань, правил, символів і практик. Саме цю внутрішню логіку традиційної культури й допомагала побачити зустріч «Гуцульські фантазії».
Учасники говорили про гуцульські коліди, плєси та Маланку — явища, які мають давні й водночас постійно змінювані форми побутування. Від студій Юрія Федьковича й перших зацікавлень гуцульською культурою дослідників — до сучасних форм збереження та переосмислення традиції простежувався шлях, який пройшли ці явища.