Новини
До славного 60-ліття Юрія Марка!
- Створено: Понеділок, 29 червня 2026, 11:25
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиросердно вітає з ювілейним днем народження керівника народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Левенки» Центру культурного простору села Лівинці Лівинецької сільської ради Юрія Михайловича Марка.
Шановний Юрію Михайловичу! У цей святковий день хочеться висловити Вам не лише слова привітань, а й глибоку вдячність за роки самовідданої праці, за любов до української культури та за вірність справі, яка стала покликанням Вашого життя. За те, що у світі, де так багато швидкоплинного, Ви допомагаєте зберігати те, чому немає ціни, – народну пам’ять та духовне коріння нашого народу.
Ваш життєвий і творчий шлях тісно пов’язаний з українським танцем і піснею, звичаями, традиціями та обрядами, які Ви плекаєте та передаєте нащадкам. Завдяки Вашому досвіду, небайдужості та щирій любові до народної творчості ця важлива справа знаходить своє продовження й сьогодні.
Вітаємо з Днем Конституції України!
- Створено: Неділя, 28 червня 2026, 13:13
Шановні колеги та гості нашого сайту!
Щиро вітаємо вас із Днем Конституції України!
Сьогодні наші права і свободи — це не абстрактні поняття, а те, за що ми боремося та що відстоюємо щодня, виборюючи їх найвищою ціною.
Бажаємо, щоб Основний Закон нашої країни був не просто текстом на папері, а міцним фундаментом вільної, успішної та квітучої держави. Нехай наше священне право на свободу, гідність та щасливе майбутнє завжди буде надійно захищеним.
ЗАПРОШУЄМО НА «КРИЛАТУ ЕТНОГРАФІЮ»
- Створено: Четвер, 25 червня 2026, 11:19
АНОНС
У нашому фольклорі є колядки про птахів, які були свідками створення світу, та килими з особливими птахами, якими «пророчили», аби роду не було переводу. А ще в різних регіонах України з особливою майстерністю і шаною виготовляють вінки з гусячим та павиним пір'ям, а пір’я півня є частиною обрядового захисного букета на весільному деревці.
Аби дізнатися більше й зуміти «читати» візерунки буковинської вишивки та ткацтва, і просто аби наснажитися глибокими сенсами рідної культури, ми запрошуємо вас на наш новий захід «Крилата етнографія: образ птаха в нашій традиції».
КОРОТКА ІСТОРІЯ БРИНЗИ
- Створено: Четвер, 25 червня 2026, 11:00
Її називають білим золотом — автентичну бринзу, котра має кілька варіантів приготування і тривалу історію розвитку на території України. Процес виготовлення будзу згадується ще у Гомеровій «Одіссеї», а перші згадки про власне бринзу на теренах України датуються 1370 роком.
Гуцульський, рівнинний та бессарабський види бринзи — саме про них ішлося на свіжій етнографічній студії від дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва. Захід відбувся у «Гончаренко.Центрі-Чернівці» і складався з історичного екскурсу та етнографічного аналізу вівчарської культури на території України. Під час зустрічі велася розмова про обряди середини ХХ століття на пошанування вівчаря у буковинському селі Драчинці, про «сирну поману», прикарпатські та закарпатські молочарські традиції, вівчарство Одещини та багато іншого.
ВІТАЄМО ГАННУ КРИВОБОК!
- Створено: Четвер, 25 червня 2026, 09:45
Сьогодні славний ювілей святкує Ганна Кривобок — майстриня народної вишивки та ткацтва, художниця з моделювання сценічних костюмів на народній основі, членкиня двох національних спілок (художників та майстрів народного мистецтва України), а також заступниця голови Чернівецького обласного осередку НСМНМУ.
Творчість майстрині — багатогранна. Вона завжди бере активну участь у культурному та громадському житті Буковинського краю. За її ескізами та творчими розробками створено сценічні костюми для багатьох танцювальних і хореографічних колективів, а також професійних артистів. Роботи Ганни Вікторівни прикрашають приватні колекції як в Україні, так і далеко за її межами.
За систематичну популяризацію традиційної культури Буковини мисткиня неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками. Вона є лауреаткою двох престижних премій: Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської та обласної премії імені Георгія Гараса (за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини в номінації «За творчі досягнення у розвитку народного орнаментального мистецтва Буковини та продовження його традицій»).