Новини
«ТРАДИЦІЇ ПО-ЧОЛОВІЧОМУ»
- Створено: Четвер, 12 червня 2025, 13:41
Кажуть, світи чоловіка і жінки – цілком різні. Чи так це з погляду етнографії? На свіжій етнографічній студії у співпраці етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва та «Гончаренцо-Центру.Чернівці» відвідувачі слухали науково-популярну лекцію на тему: «Традиції по-чоловічому». Лекторка – кандидатка філології, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина», письменниця Іванна Cтеф’юк зосередила увагу на закритих чоловічих обрядах (ґаздівська коляда («браття»), виряд (проводи в армію), маланкування, посівання, танець-обряд «Сербен», йшлося про чоловічі танці – гопак, аркан, козачок, а також про ремесла, де головними майстрами були і є в основному чоловіки – ковальство, плотогонство, культура полонинського літування, кушнірство тощо.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖКИ «МІСЦЕ СИЛИ» В ОДЕСІ
- Створено: Понеділок, 09 червня 2025, 12:48
Днями в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася ювілейна ХХV Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині», в рамках якої презентовано чимало нових цікавих видань. Серед них – книжка кураторки етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванни Стеф’юк «Місце сили». Сама презентація була побудована на зіставленні спільних елементів нематеріальної культурної спадщини для Чернівечини та Одещини (суха кладка, образ Мошняка в новорічній традиції, культура вівчарства, обряд на викликання дощу «ховання ляльки» тощо).
Вітаємо Івана Гемері!
- Створено: Понеділок, 09 червня 2025, 09:21
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва вітає заслуженого працівника культури України, талановитого художника-аматора, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Івана Гемері зі славним 80-ти річним ювілеєм!
Шановний Іване Миколайовичу! Прийміть наші найщиріші вітання. Бажаємо Вам міцного здоров’я, адже саме воно є основою щасливого й повноцінного життя. Нехай кожен день дарує Вам спокій, гармонію та душевне тепло. Ви — надзвичайна особистість, людина, з якої хочеться брати приклад, яка надихає своєю енергією, щирістю та любов’ю до мистецтва.
Нехай Ваша життєва дорога й надалі буде освітлена новими ідеями, творчими досягненнями й глибокою шаною від тих, хто Вас знає та цінує. Від усього серця бажаємо Вам невичерпного натхнення та нових звершень у царині образотворчого мистецтва!
Вітаємо Івана Хащового!
- Створено: Вівторок, 03 червня 2025, 15:59
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає знаного хореографа, людину незгасаючого ентузіазму та великих прагнень Івана Хащового з ювілеєм!
Усе життя Івана Євгеновича - справжній танець, витканий із пластики, ритму, енергії й натхнення. Ви — хореограф із великої літери, людина, чия праця залишила глибокий слід у серцях багатьох поколінь. Нехай Терпсіхора й надалі веде Вас стежками творчості, дарує натхнення, сили та жагу до нових звершень!
Бажаємо Вам, щоб у кожному русі, в кожній постановці продовжували звучати Ваші емоції, темперамент і безмежна любов до мистецтва. Щоб краса, якою Ви щедро ділитеся із людьми, поверталася до Вас сторицею — у вигляді радості, вдячності, здоров’я й душевного тепла.
Нехай кожна мить Вашого життя буде наповнена щастям, здоров'ям, у рідній оселі буде тепло і затишно, близькі шанують і бережуть Вас!
Бажаємо життєвої мудрості, молодості в душі, жити, любити, творити ще багато-багато літ!
Про милосердя, байдужість і людську віру
- Створено: Вівторок, 03 червня 2025, 11:58
На обласний огляд-конкурс «Буковинська театральна весна» дитяча підготовча студія народного аматорського театру Будинку культури м. Вижниці презентувала філософську містерію «Люди, зупиніться! Завтра буде пізно!» Виставу створено за мотивами оповідання Габрієля Гарсії Маркеса «Стариган з крилами». Це глибокі художні роздуми про милосердя, байдужість і природу людської віри. У цій виставі магічний реалізм Маркеса набуває дитячого погляду, який часто буває проникливішим за дорослий. Через символіку й алегорію юні актори майстерно проводять глядача лабіринтами духовного збайдужіння, ставлячи просте, але болюче запитання: «Чи здатні ми ще бачити диво і не проходити повз нього?»