23 травня у будинку культури села Усть-Путила відбувся захід, присвячений пам’яті жертв політичних репресій «У світлі воскреслої правди».
Після виступу учнів та викладачів місцевої музичної школи відбувся показ першої серії з циклу фільмів «Моя земля -це моя сила». «В любови жити тато вчив», - так називається фільм, що розповідає про непросту долю мешканки Усть-Путили Марії Олексіївни Штефуряк. Перед присутніми виступили режисерка фільму - завідувачка відділу розвитку кіномистецтва БЦКМ Тетяна Маслюк, очільник Центру, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.
Книглі, кнедлі, кнедлики – все це назви однієї страви, яка має свою історію, адже готують її ще з давніх-давен. У багатьох родинах вона одна з традиційних страв, рецепт якої передається від бабусі до онуки. Саме так від своєї бабусі перейняла цю страву Слава Хорбут. Як і більшість давніх страв, книглі у проготування є невибагливими, простими, але дуже смачними і поживними. Її готують як з вареної, так ї сирої картоплі.
В охолоджену відварену толочену картоплю додають яйця, сіль, перець, борошно та замішують тісто. З нього формують довгі жгутики та нарізають невеликими шматочками. До речі з формою книглів можна експерементувати. Сформовані шматочки варять у підсоленій воді. Ось і все. Страва готова.
Скільки їх було… Іноді безіменних, які не заслужили від тодішньої влади «визволителів» навіть права бути похованими на своїй землі. Замість хреста – табличка з номером, а то й взагалі – братська могила. Гіркий парадокс: люди, які це творили, на словах не вважали українців «унтерменшами», а навпаки – клялися у віковічній любові та дружбі, підкреслювали, що несуть у далекі гірські села світло прогресу та встановлюють найгуманістичнішу владу на світі.
Незабаром усю повноту цієї «любові» на своїй шкірі відчули тисячі українців, які попрямували до Сибіру і Магадану будувати «світле майбутнє». Та це майбутнє, навіть не світле, а просте людське, судилося не кожному, адже серед поневолених чималу частку складали жінки, а то й зовсім молоді дівчата, які так і не стали дружинами, матерями, бабусями. Сьогодні архіви відкриті. Ми знаємо чимало про долі дисидентів, правозахисників, відомих інтелектуалів, які не словом, а ділом виборювало право українців мати свою вільну незалежну державу. Проте іноді забуваємо про долі звичайних людей, людей, які живуть поруч з нами і які також зазнали численних поневірянь та знущань на чужині. Вина яких полягала лишень в тому, що вміли добре працювати на своїй землі та насмілилися мати власну думку.
Традиційною стравою для буковинських румунів вважається фріптура. Це добре висмажане соковите мясо з додаванням спецій та овочів. Для приготування цієї страви чудово підходить ошийок, адже ця частина м’яса з тонкими прослойками сальця буде соковитою та ніжною.
Також для приготування знадобиться і саме сало, порізане невеличкими шматочками, та бужені реберця. Саме вони нададуть страві тонкого аромату. М'ясо фактично тушкується у власному соці. Господиня Мар'яна Биндю справно готує таке м’ясо. Для соковитості додає цибульку, а для солодкого смаку - морквину. А завершують це чудове звучання компонентів страви прянощі…
21 травня о 19.00 відбудеться показ першої серії з циклу фільмів «Моя земля – це сила моя». Фільмирозповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини.
У програмі: фільм перший «В любови жити тато вчив» про долю Марії Штефуряк з Усть-Путили, виступ виконавиці головної ролі, спілкування з авторами фільму, розмова про творчий проєкт. Організатор заходу – Буковинський центр культури і мистецтва. Режисерка – Тетяна Маслюк, оператор – Олег Сташкевич, відеомонтаж – Микола Глібіщук.
Показ відбудеться за адресою: м. Чернівці, вул. Й. Главки, 1-а (KINOHUB БЦКМ).
Щиро запрошуємо!