Сьогодні наш допис буде про традиційну страву, яку готують на Герцаївщині. Плачинди, плацинди, плачінте – все це назва невеличких виробів з листкового, дріжджового або простого тіста. Цю страву – плачинди – найчастіше начиняють козячою бринзою, овечою бринзою, картоплею з грибами, солоним сиром, зеленню, яйцями, солодким сиром з родзинками, ягодами, гарбузом. Варіантів, як бачимо, чимало.
Рецепт за яким готує плачинди Наталя Чевка з Малої Буди Острицької сільської ради цікавий та вельми непростий, а сама Наталя, як кожна господиня, знає багато хитрощів і тонкощів буковинської кухні. Головне у цій страві – витягнути надзвичайно тонке та еластичне тісто, яке на вигляд не відрізнити від прозорої плівки. А після запікання (на цьому етапі є ще декілька хитрощів, але про це вже – у книзі) отримаємо апетитні та золотисті плачинди з безліччю тонесеньких шарів ніжного, легкого тіста.
Традиційна страва, яка готується на всі урочисті свята та у поминальні дні – голубці.
Кельменчанам особливо смакують «голубці від Зіневички». Так місцеві мешканці називають Марію Зіневич. Як кожна газдиня, Марія Миколаївна має свій фірмовий рецепт приготування.
ЇЇ голубці завжди соковиті, ароматні, закручені в охайні конусні форми. Кожен, хто скуштував цю смакоту, неодмінно просить додаткової порції.
Вареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Вони могли бути пісними чи скоромними — залежно від християнського календаря.
Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу.
Для нашого проєкту Любов Стаднійчук з Грушівців приготувала тоненькі апетитні варенички з картоплею та бринзою, ніжним домашнім сиром і соковитою вишнею.
Через усю Україну - з південного заходу до північного сходу - треба полинути з Буковини до наших друзів на Сумщину. Наче й не близько та й часи нині не для поїздок, але коли було б бажання, то професійний підхід у будь-якій справі допоможе.
І сьогодні у нас неабияка радість: усіх учасників етнопроєкту "Буковинське Різдво" привітали мистецькі колективи мальовничої Сумщини. Та ще й які! Кращі, які є гордістю цього талановитого краю.
На традиційну бессарабську вечерю, яку вміло приготувала Валентина Георгіївні Коник з села Іванівці, що на Кельменеччині, завітала команда проєкту «Смаки Буковини».
Сонячна мамалига, справно колочена квасоля з смаженою цибулею та часником, золотисті шкваркочки, духмяні квашені огірочки, які щойно внесли з льоху – все це таке буковинське…
Висловлюємо подяку працівникам культури громади та старості села Іванівці Віктору Саракуці за сприяння в організації експедиції.