Новини

Етнографічна експедиція до Драчинців: відкриваючи символіку хлібної культури буковинців

Етнографічна експедиція до Драчинців: відкриваючи символіку хлібної культури буковинців12 січня співробітники Учбово-методичного центру культури Буковини – завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури, кандидат філологічних наук Іванна Стеф’юк та провідний технік-оператор оптичного устаткування Олег Сташкевич здійснили етнографічну експедицію у село Драчинці Кіцманського району. Основна тематика запису – хлібна культура, і населений пункт для дослідження обраний невипадково, адже саме у Драчинцях досі збереглася прадавня хлібна поминальна конструкція («деревце», «садочок»), котра складається з дев’яти прутів і кількох поверхів і яка символізує земне життя людини та небесне – її душі.

 Окрім цього виду обрядового хліба, у Драчинцях збереглися різні види калачів (батьківські, барвінкові, поклінні тощо), а також традиція випікання пасок та бабок (великодні обрядові хліби) і т.д. Власне, сама традиція різних видів калачів та пасок у різній мірі збережена в усіх районах Чернівецької області, що ж стосується поминальних хлібних деревець – то вони присутні у традиційній культурі не всієї Буковини, а лише окремих її населених пунктів (значно поширенішим є, скажімо, поминальний хліб «пода̀ваник»).

 Про специфіку збереження хлібної культури рідного краю, символічне значення кожного з видів хліба детально розповіла місцева краєзнавиця, етнограф Марія Крушельницька. Вона вже давно вивчає звичаї та традиції Драчинців, робить самостійні дослідження у галузі краєзнавства. Що особливо цінно, у Драчинцях випікання обрядових хлібів – традиція надзвичайно жива і системна, адже ним займаються не тільки в домашніх умовах. Місцевий підприємець Владислав Казимір, чиї роботи були використані для зйомок етнографічного фільму УМЦКБ, систематично виготовляє на замовлення всі види ритуальних калачів і «деревця», ретельно дотримуючись усіх норм традиції.

 Висловлюємо особливу подяку за сприяння у зборі цінного етнографічного матеріалу Октавіану Петровичу Верстюку та усьому колективу Драчинецького будинку культури, а також Світлані Попович та Вікторії Піц, котрі брали участь у відтворенні окремих фрагментів обряду рвання барвінку через калач.