Новини

Коли небо – відкрите

Що таке період новоріччя? Що означає хлібне дерево «дідух» і де його «баба»? Коли кінська волосина здатна втримати цілих три світи і чому Маланку можна розглядати як потойбічне весілля? Саме на ці запитання шукали відповідь студенти філологічного факультету Чернівецького національного університету з викладачкою кафедри української літератури, кандидатом філологічних наук Світланою Вардеванян та авторкою етнографічної студії «Коли небо – відкрите, або видимий і невидимі світи», завідувачкою науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ, кандидатом філологічних наук Іванною Олещук (Стефʼюк).

Семантика загадкових і захопливих «урсу» (красноїльських крилатих ведмедів), шебутинецький танець «віль», криворівнянська ґаздівська коляда і віншувальна традиція «ржавинецький плєс», традиція виплітання різдвяних павуків та виготовлення дідухів – тема поступово змінювала тему, оскільки новорічна пора, як відомо, багата на свята, а отже – і на традиції, особливо на полікультурній Буковині.

«Сьогоднішня наша зустріч – захоплива, тепла і трохи містична. Адже поки ми говорили – випав сніг. Саме тоді, коли ми говорили про зиму і відкриті небеса. Студенти, які вивчають фольклор, змотивовані вивчати рідну культуру ще глибше, і це прекрасно», - зазначила Світлана Вардеванян.