ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА «ПАМФІРОВА МАЛАНКА. ТАНЕЦЬ ЖИТТЯ І СМЕРТІ»

Одна з довгоочікуваних прем’єр цієї весни – показ ігрового фільму «Памфір» режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука. В основі сюжету – пригодницька, почасти драматична історія «буковинських гангстерів» на тлі яскравих і герметичних тисячолітніх традицій. За анонсами організаторів показу, цей фільм, який вже встиг зірвати тривалі овації на Каннському кінофестивалі і прозвучати на міжнародному рівні, в український прокат вийде 23 березня. Перед прем’єрним показом глядач має унікальну нагоду побачити виставку маланкарських костюмів, реквізитів, ескізів та фотобекстейджів з фільму «Памфір». 2 березня ця виставка відкрилася у культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука, на ній представлені не автентичні костюми з середовища, а кінореквізит, який відображає дизайнерську візію традиційного контексту – костюмистворені концепт-художницею Ольгою Юрасовою, художником-постановником фільму Іваном Михайловим, зібрані художницею із костюму Марією Квіткою.

Якщо говорити про автентичний контекст, то за основу створення образів бралися традиційні персонажі Маланки – красноїльський Урсу (Ведмідь) з очеретяним каркасним костюмом, і пов’язаний з ним тісно образ Цигана з булавою (Циган, за сценарієм, приборкує Ведмедя). Впізнаваними є також персонажі на позначення предка – образи Діда і Баби. На виставці представлені також народні маланкарські маски, виготовлені майстринею Олександрою Слодзік, які одягали актори на зйомках фільму. На урочистому відкритті виставки з глядачем спілкувалися виконавці головних ролей – Соломія Кирилова (дружина Памфіра) та Мирослав Маковійчук (батько Памфіра).

З вітальними словами до присутніх звернулася начальниця управління культури Чернівецької ОВА Олена Боднар, котра також у передчутті прем’єри фільму «Памфір» і наголосила: фільми, котрі порушують у найширших контекстах питання української ідентичності і презентують нашу державу у світі – вартують глибокого осмислення.

Заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк розкрив для аудиторії один із важливих аспектів трактування фільму «Памфір», і саме тематична виставка добре візуалізує даний контекст: Памфірова Маланка є авторським трактуванням нашого елемента Національної культурної спадщини України – елемент зареєстрований під назвою «Новорічна традиція буковинського маланкування», і його просуванням до Переліку займався безпосередньо колектив Буковинського центру культури і мистецтва у тісній співпраці з громадами-носіями.

На відкритті виставки «Памфірова Маланка. Танець життя і смерті» виступила також кандидатка філологічних наук, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, письменниця Іванна Стеф’юк, котра у короткому екскурсі проаналізувала філософію вітаїстичного і танатичного у Маланці, проаналізувала світоглядні постулати Шубранецької, Вашківської, Суховерхівської, Гобівської, Боянської, Красноїльської, Ванчиковецької, Великокучурівської, Бабинської, Цуренської та інших різновидів Маланки на Буковині. І саме в ключі «танець життя і смерті» найкраще аналізувати дані філософські наративи.

Фільм «Памфір» - знаковий для всієї України, а для Буковини - і поготів, адже події фільму знімалися саме у західних областях України — Чернівецькій та Івано-Франківській. Окрім того, одним із культурологічних маркерів, що проходять наскрізною лінією через фільм, є наш етнобренд, наша нематеріальна культурна спадщина – новорічна традиція буковинського маланкування.

Інформація для довідки. «Памфір» (англ.Pamfir)—український ігровий фільм2022 рокурежисераДмитра Сухолиткого-Собчука. Головні ролі у фільмі зіграли Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран. Окрім професійних акторів, до фільмування масових сцен залучили місцеве населення. У 2019 році «Памфір» став одним із переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку. Стрічка також отримала підтримку Польського Інституту Кіно (PISF), швейцарського фонду Visions Sud Est, одного із найбільш відомих європейських фондів, які фінансують експериментальне кіно — Hubert Bals Fund, французького національного центру кіно — CNC Aide aux cínemas du monde, міжнародного фонду Goteborg Film Fund та Чернівецької обласної державної адміністрації.