«Я з тобою вірю, Україно, в світлий день і мирні небеса!»

           1 1«Наші музиканти виховуються переважно на іноземних зразках. Іноземні зразки не завжди цивілізують емоційний світ наших музик. Це може зробити лише національна музика»,– так поетично мовив композитор, Герой України Володимир Івасюк. 

28 березня звучала національна музика! Тонка, проймаюча «Мелодія» Володимира Івасюка у виконанні талановитих молодих скрипалів, лауреатів всеукраїнських і міжнародних конкурсів, ансамблю «Чарівні струни» (керівник–Людмила Мартинюк, концертмейстер – Тетяна Скрипник) заполонила душі і серця гостей, які завітали до Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка.

Достеменно, ми ніколи не дізнаємося, звідки приходить натхнення до талановитих людей. Але те, що такі люди зустрічаються на нашому шляху – абсолютна закономірність. Такою ж талановитою була наша гостя, відома українська поетеса Інна Гончар, лауреатка літературно-мистецьких премій імені Ольги Кобилянської та Івана Нагірняка, патріотка, активна просвітянка, фахівець зі зв’язків з громадськістю філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго». Її поетичні збірки: «За пензлем дивовижного митця» (2001), «Душі прозорої каплини» (2006), спільна з місцевим композитором, членом Всеукраїнської асоціації композиторів Михайлом Рожком збірка пісень «Дарунок невидимого птаха» (2006 р.), переклад поеми-казки Миколи Палагути «Про будову і про ГЕС, про звіряток й ліс чудес», «Звучить розчулено струна» (2019 р.), «По цю сторону межі» (2021 р.), «Вірші цієї війни» (2023 р.) читають і люблять шанувальники влучного та емоційного поетичного слова. Велику долю часу та сил пані Інна віддає й волонтерству, вміє гуртувати навколо себе чимале коло справжніх патріотів. А за збірку «Вірші цієї війни» Інна Гончар отримала грамоту від Міністерства оборони України.

Магія казкового танцю

1 1Танець – особливий вид мистецтва, у якому поєднуються лірика і гумор, грація і темперамент, вікові традиції та сучасність. Одноактний балет «Легенди холоду» презентував народний аматорський ансамбль народного танцю «Колорит» Центру національних культур «Роша» міста Чернівці (керівник - Юлія Мельничук, балетмейстер-постановник - Лілія Долга).

Балет був створений на основі українського народного танцю за мотивами казки «Крижане серце». Головні герої - дві сестрички Марічка та Катруся. Одна з них, Марічка, має чари холоду. І ось, граючись з сестричкою, вона ненавмисно заморожує Катрусю. Матір звертається до карпатських мольфарів, які допомагають зняти чари. Та після цього Марічка уникає зустрічі з сестрою, аби знову їй не зашкодити.

Минув час, і на одному з гулянь Марічка та Катруся зустрілися й закружляли у танці. Катруся випадково зірвала хустину, і чари Марічки побачили усі довкола. Вона тікає високо в гори, а Катруся вирушає на її пошуки, зустрічаючи по дорозі лісових жителів. Дівчина знаходить Марічку, між ними виникає суперечка. Марічка знову вражає сестру холодом, але цього разу в самісіньке серце, і вже ніхто не може їй допомогти…

Майстри чудес

1 1Театр завжди вабить своєю магією та неповторністю. Різдвяно-новорічну виставу-казку «Майстри чудес» за п’єсою молодої драматургині Марини Смілянець презентував народний аматорський театр Буковинського державного медичного університету (режисерка – заслужена артистка України Валентина Головко).

Вдало підібрані художні образи за характером, емоційністю, пластикою відтворили молоді актори театру Влад Данилюк, Каріна Маслєнкова, Євгенія Козак, Максим Мінтенко. Зворушливою частиною вистави став прямий контакт акторів з маленьким глядачем, який був задіяний до живого сценічного дійства. Вічна тема добра, любові, дружби, сімейних цінностей, вміння творити дива для інших залишається в душах як дітей, так і дорослих. 

Домашній альбом з фаховими коментарями: У Чернівцях презентували ювілейне видання "Я роджена на Буковині"

1 1Цими днями світ побачив альбом з коментарями «Я роджена на Буковині», який знайомить усіх зацікавлених із промовистими, а подекуди унікальними експонатами з колекції Літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської. Упорядниці книжки старша наукова співробітниця вищезгаданого музею, дослідниця, лауреатка обласної премії імені Олекси Романця Юлія Микосянчик та кандидатка історичних наук, авторка та упорядниця 12-ти краєзнавчих видань, лауреатка літературно-мистецької премії імені Степана Сабадаша, директорка Чернівецького обласного краєзнавчого музею у 2020-2023 роках Ірина Яворська.

Про що може розповісти едельвейсовий гербарій кінця ХІХ століття? А наперсток? Чи ходила Ольга Кобилянська у вишитій сорочці? Як пов’язана письменниця з етнографом Франтішеком Ржегоржем і які старожитності збирала для музею у Празі? Ці та багато інших питань знаходять свої відповіді на сторінках таки домашнього альбому, адже заявлені експонати починають розмову з читачем з найприватніших тем: «Ми можемо всього по два рази в житті мати, лиш тата і маму ніколи вже вдруге» (Ольга Кобилянська). 

ДОЛЕНОСНІ «МАМИ» МАРІЇ МАТІОС У ЧЕРНІВЦЯХ

1 9 Драма на шість дій, трагедія на одне життя. Нова книжка Марії Матіос «Мами», яка зовсім нещодавно побачила світ у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», встигла стати лідером читацьких вподобань, бо центральна тема зображення – материнська любов і повість (чи роман?) про непоправну втрату.