Одне із цінних джерел пізнання народної культури – література, зокрема й художня. Тож одне із занять етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва було присвячене такій проблематиці: діалект як мовний рівень нематеріальної культурної спадщини, обряди на очищення житла та пошанування предка і їхня інтерпретація у літературній площині (на прикладі прози Марка Черемшини). Назва зустрічі – «Обряди на межі: традиції-дивовижі у слові Марка Черемшини». Організатори заходу – етнографічний проєкт «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва у співпраці з «Гончаренко-Центром.Чернівці».
Зокрема, твори Марка Черемшини «Карби», «Писанки», «Грушка» і відображені в них приписи поминальної обрядовості зіставляли з експедиційними даними Буковини – сіл Рогізна, Розтоки, Лопушна, Остриця, Великий Кучурів.
Відтак зіставляли обряд освячення житла і очищення від хатнього демона (новела Марка Черемшини «Основини» зі свідченнями жительки Путильщини Євдокії Терен. Ці свідчення можна побачити у навчальному фільмі Буковинського центру культури і мистецтва «Сакральні деревця в традиційній культурі».
Окремо йшлося про культуру приготування великоднього хліба на Буковині в контексті поминальної обрядовості та вшанування предка.
А завершальний акорд розмови – перегуки гуцульської та кримськотатарської культур (зокрема, обряд цілування рук старшим) та казка-пророцтво «Райска Птиця», в якій прозоро зчитується теперішня боротьба України за волю і життя.
http://www.bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/inshe/7360-etnohrafichnyy-kod-tvoriv-marka-cheremshyny.html#sigProGalleria248f9b7dab