Бабинські килими – рукотворна краса Бессарабії

Серед найважливіших завдань у сфері культури нині важко знайти вагомішого, ніж збереження, дослідження та популяризація елементів нематеріальної культурної спадщини, адже це є та сутнісна основа творчого генія народу, яка утвердить його національну ідентичність та неповторність. На Буковині до обласного Переліку щороку подаються нові самобутні елементи НКС. Бессарабський тканий килим – один із них.

Килимарство – народний художній промисел, який був цінним з давніх-давен, його вартісність – і мистецька, і матеріальна – залишилася і до сьогодні, як окраса інтер’єру житла, але функції значно розширилися. Такий вид народного ткацтва виник з тих часів, коли люди навчилися виробляти пряжу і тканину з волокнистих матеріалів.

Любов Андрущак за ткацьким верстатом

Автентичні зразки бабинських килимів Кельменеччини можна побачити не лише у музеях, а й у домашніх оселях. Це кращі здобутки мистецького генофонду не лише Бессарабії, а й України. Багато таких тканих артефактів є у приватних колекціях етнографів, краєзнавців, зокрема у заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка. У ХХ ст. у селі Бабин відомими були і залишаються майстрині Любов Андрущак, Раїса Кривов’язова, Вікторія Руда, Любов Накай та багато інших.

Нині в цьому селі також відроджується традиція виготовлення килимів. Цим видом мистецтва досі займається майстриня Любов Андрущак, яка передала усі тонкощі цієї важкої і складної праці доньці Наталії Костенюк. Їхні творчі роботи можна оглянути у створеному власному музеї-садибі, що в рідному селі.

Бессарабські килими мають багату історію, художню семантику і стилістику. Найбільшого розквіту таке ремесло набуло наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., як важливий вид господарської діяльності. Такі безворсові килими мали переважно одношарову будову, складність їхнього орнаменту залежала від кількості кольорів пряжі, порядку снування основи і особливостей переплетення. Килими, як правило ткали на горизонтальних верстатах так званою рахункованою технікою ткання, а також на вертикальних верстатах (кроснах) з використанням техніки кружляння (гребінкове ткання), яка дозволяє ткати орнаментальні мотиви з плавно заокругленими лініями будь-якої складності. Сировина: конопля, льон, синтетика – на основу, вовна – для орнаментального полотна. Нитки піткання виготовлялися за такими етапами: стрижка овець, миття та очищення вовни, сушіння, фарбування рослинними барвниками, ґраблювання, прядіння ниток; виготовлення з них тканин. Вовну на початкових етапах роботи обробляли в «скубарні», яка розміщувалася у селищі Кельменці Чернівецької області. Вовняну пряжу фарбували майстрині природними барвниками, а з кінця ХІХ ст. – фабричними (аніліновими фарбами) в «красільні», яка на той час діяла в Бабині. Згодом, коли закрили це підприємство, майстрині їздили до сіл Бузовиця Кельменецького, Чагор Глибоцького районів Чернівеччини чи у місто Бричани (Молдова). Там розміщувалося кілька котлів з різнокольоровим варивом фарби, а на території приміщення були жердки для сушіння міток.

Вікторія Руда, килим з "Квітами" закладне ткацтво, конопля, вовна

За орнаментально-стилістичними особливостями килими розрізняють – геометричні, рослинні, геометрично-рослинні, квітково-рослинні, зооморфні та сюжетно-тематичні. Найпоширеніші композиції – поперечно-смугаста, концентрична, сітчаста і вазонна. За орнаментально-композиційною будовою килими мали центральне поле і облямівку, які разом з обрамуванням і тороками складають цілісну художню систему виробу. Центральне поле переважно займав букет, вінок чи корзина квітів, вазон, олені, коти, зайці, лебеді, папуги … Часто один орнаментальний мотив дублювався декілька разів на одному килимі. Облямівка орнаментувалася ромбами, зірками, розетами, галузками та гірляндами квітів, які значно менші за центральний мотив та побудовані в шаховому порядку. Більшість із килимів досягають 4-6 метрів, композиція яких розгортається по горизонталі. Народні назви килимів: «На дві квітки», «На три квітки», «Ленківська квітка», «Листата корзіна», з «Корзіною», «Мачком», «Колоском», «Лебедями», «Оленями», «Котами» та інші.

Кольорова гама орнаментів килимів поліхромна, кольори насичені, але не яскраві, різнодібрані, гармонійно поєднуються, присутнє контрастне зіставлення. У ХVIII ст. фон був переважно чорним, а в ХІХ – простежується чітка система їхнього розташування на білому, жовтому, охристому, блакитному тлі. Облямівка зазвичай тоді була забарвленою у колір протилежний центральному простору, на вужчих сторонах часто була подвійною. Кожен із відтінків килима мав свою народну назву: ясний червоний (червоний), темний червоний (бордовий), ружѐвий жаркúй (яскраво-рожевий), ружѐвий білявий (світло-рожевий), скумпійóвий (оранжевий), яєчний білявий (світло-жовтий), яєчний (жовтий), травнúй (трав’яно-зелений), капустóвий (жовто-зелений), камінкóвий (оливково-зелений), голубий (блакитний), фільóтний (фіолетовий), голѐньке (світло-фіолетовий), сірѐньовий (фіолетово-рожевий), горіхóвий (коричневий) та ін.

За функціонально-естетичними потребами килими призначалися для інтер’єрів хат, храмів, господарських споруд. Ними оббивали стіни над лавками, або під стелею, покривали лави, скрині, ліжко, піч, сани, в рідкісних випадках стелили на підлогу. Часто такі вироби продавали на ярмарках та дарували на всяку нагоду чи подію: придане, помана, в дорогу – оберіг, дарунок на весілля молодим, гостям з інших країв. На весіллях весь «балаган» (намет) обвішували килимами, під час поховання ними застеляли «носілки», на яких несли на цвинтар домовину з покійником.

Раїса Кривовязова, килим з "Лебедями" закладне ткацтво, конопля, вовна	Раїса Кривовязова, килим з "Оленями" закладне ткацтво, конопля, вовна

Одна з важливих експлуатаційно-технічних властивостей килимів – теплоізоляція. Від неї багато в чому залежить зручність житлових приміщень: прохолода влітку, тепло взимку. Так, відомо що вовняний килим здатний знижувати забрудненість повітря в приміщенні, вовна також поглинає велику кількість вологи. Створюють килими і акустичний комфорт, бо поглинають шум.

Наталія Костенюк та Любов Андрущак, килим "На дві квітки" закладне ткацтво, конопля, вовна	Раїса Кривовязова, килим з "Ружами" закладне ткацтво, конопля, вовна

Любов Накай, килим "Листата корзина" закладне ткацтво, конопля, вовна

Бабинські килими – унікальні самобутні витвори працьовитих рук народних майстринь, яких маємо цінувати та особливо поважати, сприяти їхній творчій праці хоча б тим, що будемо гордитися їхніми набутками, розповідаючи про феномен бессарабського, бабинського килима усьому світові.

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавець, методист

науково-методичного кабінету дослідження

та збереження традиційної культури УМЦКБ