Недобоївська традиція сухої кам’яної кладки

Вагоме завдання у розвитку культури буковинського краю – дослідження, збереження та популяризація елементів нематеріальної культурної спадщини краю. Одним із них є архаїчна традиція сухої кам’яної кладки, яка має багатовікову історію та сягає сивої давнини. Вважається, що першими такий метод винайшли інки, древні жителі Перу. Їхні спорудження настільки були досконало технологічно виконанні, що збереглися майже без ушкоджень до наших днів.

У 2018 р. в Порт-Луї мистецтво сухої кладки стін (Греція, Франція, Швейцарія, Іспанія, Італія, Хорватія, Кіпр, Словенія) було внесено у Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

с.Недобоївці, мури побудовані методом сухої кладки

Найбільшого розвитку на Буковині така традиція досягла у ХVIII-ХХ ст. в селі Недобоївці Дністровського району Чернівецької області. У наш час цей унікальний метод будівництва потребує негайного збереження, адже його носіїв залишилося дуже мало, натомість таке будівництво – модний стійкий бренд сьогодення у ландшафтному дизайні.

Суха кладка

Техніка сухої кладки (мурування) – це метод будівництва з природнього каменю правильної геометричної форми, який не передбачає використання зв'язувального розчину. Твердий будівельний матеріал різних розмірів викладається щільно один на інший, утворюючи тонкий шов, у результаті формується важка цілісна конструкція. Пустоти між великим камінням майстри заповнюють таким же матеріалом лише меншого розміру.

Іван Денжанський, майстер з будівництва сухої кладки

Будівництво з каменю – довговічне, міцне, екологічне, зменшує ймовірність пожежі, захищає ґрунт від ерозії та не потребує фарбування. Така кладка використовувалася при будівництві стін, фундаментів хат, будівель, церков, замків, господарських приміщень, підвалів, мурів, воріт, мостів, камінів, колон, сходів, криниць, підпорних стінок тощо. Ззовні вона утворює багатошарову текстуру, яка справляє й цікаве естетичне враження. Сьогодні таким методом будівництва володіють лише два майстри із села Недобоївці Іван Денжанський та Василь Тодосійчук. Донедавна ця місцевість славилася цілими династіями майстрів і секрети будівництва передавався з покоління в покоління. Сьогодні дедалі більше набуває поширення, крім сухої, мокра кладка з використанням цементно-піщаного розчину. Такий метод, або його імітацію можна зустріти в екстер’єрах та інтер’єрах будинків, ресторанів та готельних комплексів по всій території України, але справжню буковинську автентичну традицію лише у селі Недобоївці.

с.Недобоївці, сарай побудований методом сухої кладки

Іван Онуфрійович Денжанський (1954 р. н.) розповідає: «Таким методом будівництва володію вже дуже давно, навчився сам. Викладаю місцевим природнім камінням. Раніше у селі в колгоспі був кар’єр і там люди добували каміння, після того як закрили це місце почали розкопувати на місцевих полях. За день можу зробити 2-2,5 м. Спочатку фіксую і натягую нитку для того, щоб легше було рівномірно викладати кожен шар. Це дуже важка конструкція, може бути товщиною від 60 см. до 1,5 м. Для оббивання каменю використовую малярський молоток, який у нас називають «клевець». Кожен камінь підбираю так, щоб він добре ліг та не виступав ні по лицьовій, ні по тильній стороні. Матеріали для будування підбираю на око за їхньою конфігурацією. Бокові сторони спорудженого обов’язково мають мати рівні сторони, перевіряю себе виском або лінійкою-рівнем. Там, де великі щілини, докладаю камінь меншої величини. При викладанні, наприклад муру, то вибираю найкраще каміння, щоб покласти зверху, аби був гарний вигляд. Раніше, щоб викласти перший шар, викопували землю на глибину 25 см. і робили подушку з піску та щебню. Починали використовувати каміння значно більших розмірів, ніж потім. Зараз під основу заливають монолітний бетонний фундамент, а також використовують цементний розчин, що є стійкішим саме в тих місцях, де розмивається ґрунт. Така технологія не є складною, але потребує багато часу, фізичної сили, знань та умінь. І ще важливий елемент – при будівництві обов’язково потрібно враховувати водовідвід, тому зараз для цього встановлюють труби…»

Деревяно-камяна опорна стіна побудована методом сухої кладки

Укріплення схилу в сучасному ландшафтному дизайні

У ХХІ ст. метод сухої кладки – унікальне явище рукотворного ландшафтного дизайну. Ним художники-дизайнери пропонують створювати бордюри для клумб, огорожі грядок, паркани, водоспади, тераси, береги водоймів, сухі струмки, садові скульптури, фонтани, альтанки, елементи архітектури, підпорні стінки для укріплення схилів, вертикального озеленення, зонування ділянок для відпочинку тощо. З минулих років збереглася лише традиція укладки каменю, але крім її еколого-геологічної, будівельної, інженерної функції, вона виконує ще й естетичну. Матеріалом найкраще служить камінь різних порід: вапняк, піщаник, кругляк, граніт, туф, ракушняк, доломіт тощо. Гармонійно й цілісно, наприклад, сприймається підпірна стінка чи огорожа, де природній камінь поєднано зі старим деревом.

У проміжки між щілинами каменів часто засипають землю і саджають засухостійкі, ґрунтопокривні, низькорослі рослини, або мохи. Такий прийом створює ефект старовини, а також захищає від проростання бур’янів, адже у цих місцях від них позбавитися досить складно. Дивовижне поєднання каміння і квітів перетворить будь-яке місце на куточок дикої природи, встановить зв'язок людини з природою. Адже зараз широко розвивається тренд в ландшафтному дизайні орієнтований на природність та правдивість середовища.

Василь Беженар, майстер з будівництва методом сухої, мокрої камяної кладки

Альтанка

Архітектурні елементи, виконанні методом сухої кладки, досить гармонійно вписуються в природні стилі сучасного ландшафтного дизайну, а саме заміських будинків, житлових комплексів, готелів, курортів тощо. Найбільше використання каменю можна зустріти у садах в японському стилі. Сьогодні в Чернівцях активно працює ландшафтний дизайнер, художник Василь Беженар. Його проекти з використанням сухої кладки надають приватним садам та присадибним ділянкам рельєфності, динаміки, різноманіття матеріалів, кольорів, фактур та ритмів. Це найчастіше проявляється в пейзажному, природньому стилі.

Метод сухої кладки – свідчення мудрості й талановитості нашого народу, які сягають ще доісторичної епохи, але традиція ця використовується і в наші дні та не втратила своєї актуальності. Тільки передача досвіду від народних майстрів молодому поколінню продовжить генетичну спадковість.

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавиця, методистка науково-методичного відділу

дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ