(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")

Запис другий

Про піст на Буковині існує дуже гарна приказка - "Говів вчєра, говів нині, маю совість єк в дитини". Обмеживши себе у скоромному - молочному, м`ясному, стравах з яєць - людина вчиться не тільки виховувати власну силу волі, а й очищувати організм, додаючи йому довгого віку. Що постування було традиційним для богомільних українців різних областей - свідчить знаменита повість "Кайдашева сім`я", де двоє героїв - Омелько та баба Палажка - дотримуються суворого посту і вважають це невіддільним від власного способу життя. Щоправда, той же Омелько чарчину також вважає невіддільною від свого способу життя, саме тому його аскезу ніхто не сприймає серйозно, хоча він направду богомільний. Але мова не про Омелька Кайдаша, мова про.. смаки українського посту. Які зі страв (автентичних, смачних, колоритних) можемо дозволити собі у піст?

Зразковий аматорський хореографічний колектив «Крок вперед» Комунальної установи «Хотинський будинок народної творчості та дозвілля Хотинської міської ради, Хотинської ОТГ – це формат сучасного дитячого творчого простору, вільної самореалізації та самовираження.

Початком творчої діяльності колективу було створення у 2007 році, школяркою Вірою (тоді ще Цвентарною) при Хотинській загальноосвітній школі №1 дитячого хореографічного колективу сучасного танцю "Крок вперед", який налічував усього 12 учасників. Керуючи колективом, молода, енергійна, закохана у мистецтво танцю Віра Цвентарна була учасницею народного аматорського ансамблю танцю «Дністер» Хотинського РБНТД та заочно здобувала фахову освіту в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка. Завдячуючи невтомній праці керівника та учасників, збагачувався репертуар колективу, зростала виконавська майстерність. У 2010 році за ініціативи директора Хотинського РБНТД Валерія Шестобуза "Крок вперед" продовжив свою діяльність на базі районного клубного закладу.

(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")

Запис перший

Відсьогодні починається підготовка до зустрічі з чудом. З чудом народження Сина Божого, підготовка до зустрічі з Різдвом.

Так, всі ми кажемо словосполучення "зустріти Різдво", але що вкладаємо цю фразу? Накрити святкові столи, прийняти колядників, привітати рідних, а ще? Недарма кажуть: святкуючи Різдво, не забудьмо про Іменинника.

Наші предки вірили: до Різдва треба приготуватися відповідною зміною в раціоні, прибравши звідти скоромне (яйця, молокопродукти, м`ясне). Ці харчові обмеження дисциплінують силу волі того, хто постує, і він добровільно відмовляє собі в харчових благах. Так, піст - це не дієта, і він потребує обмеження в розвагах та веселощах, він потребує ретельнішої молитви тощо.

"Мовчання як наслідок ментального страху", - саме у такому ключі вибудувала розмову кураторка етнографічного проєкту "Спадщина", фахівчиня з дослідження традиційної культури, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф`юк. Лекторка зіставила меморати різних регіонів України, котрі прямо чи опосередковано стосуються усмирення терором, і проаналізувала, як цей травматичний досвід вплинув на суспільство.

Чому людина боїться говорити про свої традиції і як травма голодомору "виховує" суспільство через три покоління. Етнографічна світлиця-роздум, у якій більше риторичних запитань і припущень, аніж стверджень - адже ідеться про вплив на свідомість, а це дуже індивідуальне.