Міністерство культури та стратегічних комунікацій України внесло зміни до порядку підтвердження звань «народний» та «зразковий» аматорський колектив у зв’язку з воєнним станом.
Тепер для колективів, які працюють у зоні бойових дій чи на окупованих територіях, строки підтвердження звання переносяться.
Що змінилося?
Детальніше...2 вересня Буковинський центр культури і мистецтва відвідали гості із організації «Я - Маріуполь», аби довідатися більше про поліфонію звичаїв і традиційної культури Чернівецької області.
Таємниці і тонкощі карпатського вовноткацтва, види традиційного одягу, філософія боднарства і буковинці у записах мандрівників різних часів – про це йшлося на етнографічній студії, яку провела для гостей завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Іванна Стеф'юк. Зустріч відбулася в просторі гуцульського ліжникарства та боднарства БЦКМ, де можна наочно побачити, наскільки символічною є наша традиція і скільки у ній правічної символіки, а скільки – новаторства та експерименту.
Нагадаємо, зараз у нашій установі експонується унікальна виставка маріупольських писанок «Іканича», тож запрошуємо щиро познайомитися.
Детальніше...На́чинка – ситна запечена страва, подібна на кашу, яка скільки розвивається, стільки і змінюється. Найсмачніші традиційні начинки готуються у печі. Деякі начинки готуються двічі – коли спочатку відварюються чи протушуються її опорні інгредієнти, а відтак запікається вся страва. Є начинки, які після приготування купають у свіжому молоці – для особливо ніжної текстури. А ще є начинки звичайні і «дорослі», тобто з алкоголем. Можуть мати кілька назв – начинка, начинка капронова, баба капронова, п’яна начинка, чорна баба, п’яна баба тощо. Тож коли почуєте на гостині, що всі чекали на п’яну бабу – краще слухати контекст.
У Центральному будинку народної творчості та дозвілля селища Кельменці відбувся VIII регіональний фестиваль народного мистецтва «Душа народу в килимі цвіте», присвячений дню Державного Прапора та дню Незалежності України. Це свято стало справжнім вінком із пісень, танців, обрядів і щирих емоцій. Учасники з різних громад презентували багатобарв’яукраїнської культури, а фойє перетворилося на містечко майстрів, ярмарок смаків та колоритну «корчму Кельмана». Особливо зворушливою стала присутність воїнів, які нині проходять реабілітацію в рамках проєкту «Мандротерапія» разом з керівницею Інною Ткачук. Для них фестиваль став нагадуванням: сила народу – у його традиціях, а натхнення – у мистецтві. На свято завітали представники Кельменецької селищної ради, районної військової адміністрації, районної ради та директор Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк, який відзначив майстринь подяками.
Нещодавно до нашої громади разом з партнерами, працівниками Чернівецької ОВА, завітали мужні українські захисники, які проходять реабілітацію в медичних закладах Чернівецької області. Цього разу їхній приїзд був особливим, адже вони стали учасниками проєкту "Смаки Кельменеччини". Українські воїни побували на майстер-класах, під час яких вчилися готувати страви місцевої автентичної кухні. Заходи відбувалися в селі Комарів у мальовничому урочищі "Веприк". Наші гості як справжні газди терли мак, часник, квасолю в макітрі, смажили яєчню, готували картоплю з салом та цибулею, варили уху «по–макарівськи», бануш та ще чимало інших страв. Того дня українських воїнів супроводжували чарівні дівчата Інна Ткачук та Олена Тащук.