Тривала організаційна, науково-методична робота щодо формування номінаційного досьє «Новорічна традиція буковинського маланкування» принесла давно очікувані результати – днями відбулося засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, на якій розглядали номінаційні досьє потенційних елементів нематеріальної спадщини, і як наслідок міністерство розширило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України на 21 новий елемент. До нього, зокрема, увійшла і «Новорічна традиція буковинського маланкування».

Формуванням номінаційного досьє та науково-методичним супроводом просування елемента займалася команда Буковинського центру культури і мистецтва. Варто зазначити, що ініціатива щодо охорони, розвитку, популяризації та просування даного елемента надійшла від громад, котрі позиціонують себе з цією традицією і заслужено вважають її етномаркером регіону.

Одне з найбільш суперечливих, мабуть, свят – купальське. Адже воно поєднує два контрастні духовні досвіди: язичницький та християнський. За дохристиянською традицією цей день – Купайла, Купала, Лопушник. За християнською – Різдво Івана Хрестителя (народні назви – Івана Літного, Івана Зільника тощо).

Враховуючи, що місцеві варіанти купальських звичаїв на Гуцульщині, Опіллі, Волині, Слобожанщині, Поліссі та Буковині суттєво різняться, Буковинський центр культури і мистецтва запросив гостей-переселенців та корінних жителів Буковини на етнографічну містерію, упродовж якої поставали зримо записи Лесі Українки (1893), Марка Черемшини (початок ХХ століття), Олександра Босого (сьогодення) та експедиції проєкту «Спадщина» БЦКМ (також сьогодення).

Організували містерію «Купальське диво» науково-методичний відділ дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ (завідувачка – кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк) та відділ комунікаційних технологій та інформаційно-технічного забезпечення БЦКМ (завідувач – Микола Глібіщук).

Сьогодні буде чимало суперечок – ось побачите. Про те, чи є сьогоднішнє свято язичницьким, чи християнським, і чи коректним є словосполучення «Івана Купала». А ще поширюватимуться тези, начебто це штучна для Заходу України традиція, нав’язана … комуністами. Насправді у етнографії (а ми досліджуємо дану тему саме з позиції етнографії та культури, а не богослов’я) сьогоднішня днина має свою і дохристиянську, і християнську символіку. А щодо того, що одне з найглибших свят, якому кілька тисячоліть, нам принесли комуністи.. це навіть коментувати не будемо.

Чому ми не оминаємо дохристиянську складову традицій? Все просто. Християнська традиція на наших теренах утверджувалася як мінімум з VIII століття нашої ери, саме про це свідчать розкопки на території сучасної Заставнівщини, де перші християнські храми з’явилися задовго до того, як ця світова релігія стала офіційною для нашого суспільства.

Культурний батальйон завжди в дії і готовий прийти на допомогу рідній державі. Патріотичний танцювальний батл зі збору грошей на автомобіль для захисників із Хотина провели у міському парку. Бо нашим хлопцям на передовій дуже не вистачає техніки.

Колектив «Крок вперед» зібрав і тих, хто не уявляє своє життя без танцю, і тих, хто любить дивитися на танцювальний драйв. Панувала родинна атмосфера, адже разом ми робили добру справу. Звучали тільки українські хіти, не обійшлося і без «Стефанії». Діти танцювали, а дорослі здавали гроші. За півтори години танцювальної акції зібрали понад 4,5 тисячі гривень. Керівниця колективу Віра Тамазликар запевнила, що збір триватиме й надалі. Закликаємо долучитися усіх небайдужих.

Організатори заходу: зразковий аматорський хореографічний колектив сучасного танцю "Крок вперед", Хотинський БНТД та Агенція розвитку міста.

Разом – ми сила! Дякуємо ЗСУ і віримо у перемогу! Знаємо - все буде Україна!