28 квітня 2022 року в ошатній залі Вижницької публічної бібліотеки відбулася творча зустріч-спогад про поета, громадського діяча, директора Вижницької кіновідеомережі, головного редактора літературно-мистецького альманаху «Німчич», вірного товариша Мистецької школи Віктора Максимчука, який уже рік як відійшов у кращі світи.

На зустріч завітали друзі, мистецькі побратими, поціновувачі віршованого слова Вижниччини. "Я - норовистий вітер", - під такою назвою вийшла у світ остання збірка його поезій. На зустрічі було чимало спогадів, читали вірші поета. Захід провели членкиня редколегії літературно-мистецького альманаху "Німчич" Ангеліна Юрійчук та вдова Віктора Максимчука Ганна Клим.

"Нам Вас бракує, Вікторе.... " - витало у залі.

За день до смерті красива і світла донька Харківщини написала до земляків: «Дарую Вам усім ППП – постійні позитивні подумки! Ой як помагає жити! Розсівайте їх навкруг Вас!»

Вона так і жила – писанкарка, україністка, наймолодша донька Гната Хоткевича, Галина Хоткевич. Про це пише у спогадовій статті Павло Клененко.

Доля закинула Галину Хоткевич у французький Гренобль, проте вона наголошувала, що не відчуває себе частиною діаспори, швидше «тимчасовою переселенкою», оскільки її дім – в Україні. Популяризація імені батька – це стало справою життя Галини Хоткевич: вона відновила репресовану пам’ять про харківську кобзарську школу, творчу спадщину Гната Хоткевича, переможно боролася за відкриття садиби Гната Хоткевича на Харківщині. І казала: тато з засвітів їй допомагає, тому вона впевнена у перемозі: « "Наші мертві керують нами, живими! І все це в безконечності, навіть наука шукає якогось кінця і не знаходить. Уявити отаке не можливо, та й навіщо? Все це передбачене у вічності і хоч круть-верть – не позбавишся!... Татко мій мною керує! Як це радісно! Все додому мене веде, а часу не існує!..."

Ворогу не зламати наш дух. Наша армія – найкрутіша, а люди – найкращі! Ми єдина і нескорена нація, яка з гордістю на увесь світ кажемо: «Ми з України!» Саме під такою назвою патріотичний концерт з нагоди Великодня підготували митці Хотинщини.

На центральній площі у Хотині зібралися юні та дорослі жителі громади і вимушені переселенці. Програма розпочалася молитвою за мир у виконанні ведучої Світлани Шалаєвої, пісні «Молюсь до Бога» (зразкова аматорська вокальна студія «Муза») та Державного Гімну України – від народного аматорського духового оркестру Хотинського БНТД.

«Христос Воскрес! Воскресне Україна! – зазначила ведуча. – Ми з України! Ми сильні, єдині разом, непереможні. І народилися, щоб шанувати і оберігати нашу рідну землю. Ніколи не вмре і не загине наша сила, і слава, і воля!»

Великдень - найвеличніше свято для християн. Мученицький та стражденний він для українців цього року. Традиційно у Вижниці у Великодній вівторок проводиться свято Писанки. Розпочалося воно у Вижницький дитячій бібліотеці хвилиною духовності «Молимося за Україну».

Її провів військовий капелан, викладач художнього відділення нашої Мистецької школи Федір Чев'юк. У спільній молитві взяли участь діти та їхні батьки - вимушені переселенці та жителі громади. Присутні молилися за всіх українських дітей, за військо, за перемогу і мир.

Директорка бібліотеки Ольга Ямбор презентувала ігровий куточок для найменших діток та ознайомила з новою послугою "Залиш дитину на годину". Облаштування ігрового простору відбулося завдяки фінансовій підтримці Антоніни Кириляк (придбання килиму), Наталії Додяк (іграшки) та Клубу українських жінок у Греції (канцтовари, олівці, фарби, конструктори, іграшки). Продовжила великоднє свято мистецька акція "І писанка оранжево горить". Дерева на площі Темістокля Вірсти розквітли барвистими писанками, які виготовили учні Вижницької загальноосвітньої школи ім. Ю. Федьковича, учні нашої Мистецької школи, діти вимушених переселенців. Оновили імпровізовану галерею дитячих малюнків просто неба "Слава Україні!"