У Чернівцях волонтери створили Штаб координації допомоги українським митцям та діячам культури.

Мета штабу - допомогти тим українським митцям, які опинилися в небезпеці та шукають прихистку на заході України.

Вони будуть скоординувати людей, які готові відчинити двері власного дому для прийому евакуйованих українських митців та їхніх родин, з людьми, які терміново шукають такого прихистку.

Ваші потенційні гості – це відомі публічні люди, чиї прізвища легко знайти в інтернеті. Ми беремо на себе функцію координації та посередництва між такими людьми.

Паперові витинанки – поширена прикраса хатніх вікон: виготовляючи їх, господині вкладають індивідуальне розуміння таких мистецьких категорій, як естетика, композиція та символіка. Звісно, не кожна така робота є мистецькою, і не кожна господиня – майстринею витинанки, але саме народна етимологія витинанки промовисто говорить про її логіку і знакову сутність. Якщо говорити в загальноукраїнському контексті, то буковинські та бессарабські витинанки не мали такого бурхливого розвитку, як, скажімо, на Поділлі, Подніпров’ї та Прикарпатті, але вони варті уваги. Своєю самобутністю, що проявилася в орнаментальній мові, технічних прийомах виготовлення, композиційному ладі та колористичній системі витинанка привабила таких дослідників як І. Гургула, М. Станкевич та М. Шкрібляк.

Народна витинанка на Буковині та Бессарабії з’явилася в середині ХІХ століття. Її виникнення пов’язано, переважно, з появою дешевого і доступного для сільського населення матеріалу (зокрема – паперу), а також з переходом від курної хати до «чистої», що надавало побуту естетичного збагачення. Погодьмося, у чистій світлиці витинанка виглядає направду ошатно. Для виготовлення витинанок майстри використовували переважно тонкий папір, глянцевий, яскраво-насичених кольорів, який добре складався та легко піддавався вирізуванню деталей різних розмірів. Ажурні оздоби були переважно білими або одноколірними, виготовляли їх за допомогою ножиць, ножа та інших гострих знарядь. Такі вироби виготовлялися найчастіше навесні перед Великоднем та Новим роком; витинанки кріпилися на стінах, вікнах, сволоках, печі, мисниках, поличках. Витинанки виконували функціонально-побутову, естетичну та обрядову функції.

24 лютого в онлайн-режимі відбувся майстер-клас викладачів фортепіанних відділів музичних шкіл та шкіл мистецтв області на тему: «Музичне виконавство». Із вступним словом звернувся методист навчально-методичного відділу мистецьких закладів та підвищення кваліфікації працівників культури БЦКМ Павло Лесюк.

Майстер-клас провела Тамара Бурик, викладачка-методистка, завідувачка відділу «Спеціальне фортепіано» Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича.

Ілюстрацію здійснювали:

Входження України до європейського освітнього простору зумовило те, що останніми роками з боку держави все більше уваги приділяється питанням вільного доступу до якісної мистецької освіти дітей з особливими потребами. В основі інклюзивної освіти лежить право людини на освіту, проголошене в Загальній декларація прав людини 1948 року, яка стверджує: "Кожен має право на освіту...".

22 лютого адміністрація школи отримала диплом, яким Міністерство культури та інформаційної політики України та Державне агентство України з питань мистецтва та мистецької освіти відзначило нашу Мистецьку школу, як учасника ІІ етапу пілотного проєкту з реалізації концепції інклюзивної мистецької освіти "Мистецька освіта без обмежень".

Попереду на школу чекають великі зміни та удосконалення. Адже інклюзивна освіта - це постійний процес, спрямований на усунення бар'єрів, що перешкоджають здійсненню права на освіту, на формування системи цінностей для реалізації практичних принципів інклюзивної освіти.

Методична література, посібники, інструкції та роз'яснення допоможуть викладачам школи створити адаптовані та індивідуальні плани і програми для учнів інклюзивної форми навчання.