Те, що побут сільської людини в минулому столітті був нерозривно повʼязаний з розведенням худоби – триманням корів, коней, волів тощо – річ загальновідома. Але менше говориться про те, як власник тварини стежив за її здоровʼям і що робив у випадку хвороби.

Насправді домашній худобині присвячено чимало адресних обрядів (їй господар несе смачної потрави з різдвяного та великоднього столу, її обкурює та благословляє кілька разів на рік, а сам вихід тварин на пасовище – для родини окреме свято). Також уважний господар вів щоденник – своєрідно, але вів: стисло записував десь на видному місці дати запліднення худоби, коли насадили квочку чи гуску тощо. Ці записи могли робитися на зворотному боці дверцят шафи, на одвірках тощо (вочевидь, коли в школах папір і зошит були в дефіциті, школярі писали на табличках спеціальними рисаками, то сільськогосподарський щоденник для батьків цих дітей був ще більшою розкішшю.

Гуманітарним відділом освіти, культури, молоді та спорту Лівинецької сільської ради Дністровського району, в закладах культури Лівинецької ТГ, започатковано фольклорно-етнографічний тур " Їде брат до брата і в будень і в свято" в рамках творчого проєкту "Мистецтво однієї громади", приуроченого 30-й річниці незалежності України.

Відкриття відбулось в Народному домі с.Подвір’ївка Лівинецької сільської територіальної громади Дністровського району, де творче мистецтво презентували аматорські колективи закладів культури Лівинецької ТГ.

Естафету проведення фольклорно-етнографічного туру передано с.Оселівка, де було проведено мистецьке свято "Мій рідний край-моє село".

(стислий календарний поіменний перелік основної роботи)

Півріччя – це мало і багато: з одного боку здається, що все перелічене відбувалося порівняно недавно. А з іншого боку розуміємо, що саме результати є показниками роботи та її ефективності. Тому ми вирішили максимально стисло представити Вашій увазі поіменні підсумки роботи тих, хто творять дослідницький проект «Спадщина» таким, як він є.

Науковим керівником проекту є очільник Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.

Кураторкою і однією з головних авторів – письменниця та науковиця, співробітниця нашої установи Іванна Стефʼюк.

Технічним редактором, більд-редактором проекту є Микола Глібіщук.

Автори публікацій: Іванна Стефʼюк, Ольга Меленчук, Альона Беженар та Світлана Проданчук.

Вчора у Новоселицькому будинку культури відбувся ювілейний концерт народного аматорського фольклорного колективу «Церенкуца».

За 10 років своєї творчої діяльності цей самобутній колектив з славних Маршинців презентував своє неповторне мистецтво не лише в Україні, а й за кордоном. Неодноразово завойовував високі місця у різноманітних конкурсах, здобув високу повагу серед колег та полонив серця простих глядачів.

Привітати народний аматорський фольклорний колектив «Церенкуца» прийшло чимало шанувальників їх пісенно-народної творчості. На святі було багато квітів, пам’ятних подарунків, щирих побажань, а ще – запальних пісень і танців від колег з інших художніх колективів.

До привітань долучився очільник Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк, який наголосив, що колектив презентує свій творчий доробок, в основі якого кращі фольклорні зразки традиційної культури на надвисокому рівня, а пісня – це душа українського народу, безцінна культурна спадщина, яку ми маємо берегти»