Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад надання населенню культурних послуг. За прийняття законопроекту № 4318 у другому читанні та в цілому проголосував 281 народний депутат України.

«Культурні послуги мають бути доступні всім жителям України без виключень. Тому мета МКІП – надати можливості для цього. Незалежно від того, чи це місто або маленьке село. Даний закон – поштовх для розвитку або трансформації існуючих культурних закладів і убезпечення їх від нераціональної ліквідації. А також крок до впровадження центрів культурних послуг в місцях, що цього потребують», - прокоментував прийняття закону Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Цей закон дозволить надавати громадянам якісні та доступні культурні послуги, сприятиме модернізації наявної культурної інфраструктури відповідно до потреб конкретної громади, підвищить спроможність територіальних громад у наданні культурних послуг.

Нам 80.

Вже понад 10 років у перший літній місяць, коли природа милує око пишнозеленим цвітом, столиця буковинського краю гостинно приймає численних учасників та гостей обласного благодійного фестивалю народної творчості людей з інвалідністю «На крилах надій».

Цей фестиваль – особливий, адже тут важко визначити переможців, визначити кращих з кращих. Всі учасники – вже переможці, переможці над обмеженнями, переможці над обставинами. Ані тяжкі хвороби, ані життєві негаразди не змогли заглушити такого людського бажання творити і самореалізовуватися. Конкурсанти радо демонструють свої таланти у співі, музиці, танці, художньому читанні, літературній творчості, декоративно-ужитковому мистецтві. Фестивальні заходи не мають чітко визначених часових рамок. Навіть після завершення гала-концерту та нагородження учасники і гості не поспішають розходитися. Численні глядачі зізнаються, що цей захід приваблює їх своєю теплою атмосферою та душевністю. Навіть літературно-мистецька вітальня називається просто і щиро – «У родинному колі». А ще, фестиваль – це приємна і слушна нагода щиро поспілкуватися зі своїми однодумцями, розповісти їм про сокровенне, поділитися творчими планами на майбутнє.

Сьогодні – особлива дата в культурному календарі Буковини та і України загалом – виповнюється 185 років від дня народження письменника, священнослужителя, композитора, редактора та художника Сидора ВОРОБКЕВИЧА.

Деякий час він був не те, що видатним, а єдиним українським композитором Буковини.

Музичну освіту здобув у професора Віденського університету Ф.Кренна. Нагороджений лицарським хрестом ордена Франца Йосифа.

Особливо цікаво поєднував літературну та душпастирську діяльність: був священником одним з найпопулярніших письменників – одночасно.

Іван Франко, опікуючись його літературною долею, з-поміж усіх іпостасей виокремлює поетичну, в якій Воробкевич є «вповні паном своєї сили». Проте кожна його грань однаково плідна.

Разом із Юрієм Федьковичем вони стали зачинателями національного відродження Буковини. Сидір Воробкевич як композитор є автором понад 500 музичних творів, а як поет – автор кількох «народних пісень». Так, деякі з творів Сидора Воробкевича стали народними через свою яскраву, близької до фольклорної, мелодики. Одна з таких пісень – «Заграй ми цигане старий».

До першої поетичної збірки Сидора Воробкевича «Над Прутом» передмову писав сам Іван Франко.

Найвідомішими його літературними творами є «Пан мандатор», «Гнат Приблуда», «Скаменіла багачка», «Гуцульська доля».

Великдень – головне свято весняного циклу, коли оживає природа, відроджується усе живе для продовження життя на землі. В ньому християнська традиція поєдналася з відгомоном найдавніших язичницьких вірувань наших предків. Головний символ свята – писанка, що символізує початок нового життя. У стародавній міфології образ яйця сприймався як центр, з якого постав Всесвіт, а у християнстві означає воскресіння Ісуса Христа. Про глибоке вивчення народних традицій свідчать витинанки буковинської художниці Любові Косович. З творчого доробку мисткині можна виокремити цикл тематичних робіт: «Весняна», «Вижницькі візерунки», «Берегиня», «Метелики», «Паска красна…», «Пробудження», «Радість», які створені в техніці паперовирізування.

Композиції робіт виконанні в одному кольорі, переважно білому, жовтому та червоному, а для фону - зелений, синій, блакитний та фіолетовий. Вони виконанні у самобутній манері, мають своєрідне трактування форм, ритмічні акценти та багатство орнаментальних мотивів. Усі паперові твори є семеричними і одноосьовими.