КИТАЙГОРОДСЬКА ВІКТОРІЯ АНДРІЇВНА

Майстриня народного ткацтва, лауреат обласної преміїімені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини у номінації «Творчі досягнення у розвитку народного орнаментального мистецтва Буковини та продовження його традицій» (2010).

Народилася 5 квітня 1935 року в селі Нагоряни Кельменецького району Чернівецької області, де традиції народного ткацтва здавна побутували як додатковий вид господарської діяльності. Майже в кожній хаті були куделя, мотовило, прядка і ткацький верстат. Крім того, селяни самостійно вирощували сировину для ткання: садили коноплі, розводили овець.

Ткати Вікторія Андріївна почала з дванадцятирічного віку й досі не полишає улюбленого заняття. Змалечку майстриня опанувала вишивку, прядіння ниток з конопель та вовни, ткала полотно, рушники, скатертини, верети, килими.

Самотужки освоївши майже всі техніки цього складного ремесла, майстриня навчилася підбирати кольори та відтінки, винайшла спосіб фарбування ниток.

У художніх виробах майстрині переважає суто рослинний орнамент, проте спостерігаються і рослинно-геометричні композиції, до того ж наявні зооморфні й сакральні мотиви, особливо цікаві – сюжетні твори. Здебільшого Вікторія Китайгородська працює в техніці збираних ниток для багатоколірного малюнку та «на дротах» для двоколірних зображень. З кожним роком майстриня лише удосконалює свою майстерність виконання, а підтвердження цьому – як прості, так і складні тематичні твори. Більшість візерунків на килимі Вікторія Андріївна створює власноруч, і саме тут виявляється її неймовірний талант. Перед початком ткання майстриня ніколи не відтворює новий візерунок на папері, бо все тримає в уяві та одразу починає ткати виріб, причому ніколи не помиляється в розрахунках.

КРИВОБОК ГАННА ВІКТОРІВНА

Майстриня художньої вишивки і ткацтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2006) і нині заступник голови Чернівецького обласного осередку НСМНМУ, член Національної спілки художників України (2008), лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської (2011), лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини в номінації "За творчі досягнення у розвитку народного орнаментального мистецтва Буковини та продовження його традицій" (2019). 

Народилася 25 червня 1966 р. у м.Ірпінь Київської області в мистецькій родині. Мати Ганни Вікторівни добре вміла в’язати, вишивати і навіть створювала сюжетні витинанки.

Після закінчення середньої школи вступила до Решетилівського училища прикладного мистецтва, де професійно оволоділа таємницями вишивки, згодом продовжила навчання на відділенні художньої вишивки у Вижницькому училищі прикладного мистецтва. А відтак закінчила Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну імені Сальвадора Далі (м.Київ).

Ганна Кривобок постійно працює над удосконаленням та збагаченням народної вишивки, почасти її мистецькі твори відображають звичаї буковинців. Крім того, майстриня створює стилізовані авторські роботи (народні сорочки, кептарі, горботки, запаски). Вона є автором розробок серій сценічних костюмів для багатьох хореографічних колективів.

КУЗНЄЦОВ СЕРГІЙ ЮХИМОВИЧ

Майстер художньої обробки дерева, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2003), лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини (2011).

Народився 2 вересня 1950 р. в c. Колончуй  Читинської області (Росія). Після закінчення середньої школи в місті Хотин Чернiвецької області навчався в Загорському художньо-промисловому технікумі іграшки (Московська обл.). Працював на сувенірній фабриці «Буковинка» в Чернівцях; тривалий час - з 1997–2008 – майстром виробничого навчання Вищого професійного художнього училища № 5 м.Чернівців; на творчій роботі; від 2010 – учителем трудового навчання ліцею № 4.

Створює скульптурні композиції, декоративні тарелі та пласти у техніці сухого різьблення, інкрустовані металом і бісером. Для творів Сергія Кузнєцова характерні вишуканість, об’ємність форм, композиційна й тематична довершеність.

Одна із відомих робіт Юрія Кузнєцова, створена спільно з іншими учасниками фестивалю народного мистецтва «Різьбярське диво», - дерев’яна скульптурна композиція «Карпатський Чугайстер», яка була виготовлена у 2011 р. до Дня міста Чернівці. Нині вона експонується у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту.

Від 1997 р. Юрій Кузнєцов постійний учасник обласних, всеукраїнських мистецьких виставок. Твори митця зберігаються в музеях та приватних колекціях України та за кордоном.

Помер 3 липня 2025 року. Похований у Чернівцях.

КУРИК ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ

Майстер художнього різьблення, педагог, заслужений майстер народної творчості України (2010), заступник голови Буковинського осередку НСМНМУ (1993), лауреат обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини у номінації «Науково-дослідницька діяльність та популяризація народного мистецтва Буковини» (2018).

Народився 25 жовтня 1952 року в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області. Закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва та Одеський педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.

Трудовий шлях Дмитро Курик розпочав вчителем Коритненської середньої школи, далі упродовж 1979–83 років працював художником у виробничих майстернях Чернівецького художнього комбінату, а відтак – заступником директора виробничого навчання у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім.В.Ю.Шкрібляка. Нині завідує кафедрою декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва на факультеті архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 

У житті Дмитро Курик поєднує служіння мистецтву з педагогічною діяльністю. Працюючи з деревом, майстер тонко відчуває особливу його енергетику. Кожен мистецький виріб майстра зроблений із неабияким смаком. Основні художні ознаки творів різьбяра - цілісність сприйняття, стрункість композиції, пластичність форм. Але найперше характерна традиційність, оскільки вони відтворюють народні традиції різьблення, які передаються з покоління в покоління.Художні вироби Дмитра Курика оздоблені самобутнім і неповторним різьбленням, яке нагадує мереживо вишивки. А ще вони вражають поєднанням складних архітектурних форм з орнаментальним декором.