ТЕУТУ ВОЛОДИМИР АРКАДІЙОВИЧ

Художник-живописець, нагороджений Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед українським народом (2017) та ювілейною відзнакою ОДА «100 років Буковинському народному віче» (2018), лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської (2021), нагороджений почесною відзнакою ОДА "Вдячна Буковина" (2024), нагороджений відзнакою голови Чернівецької обласної ради «Незламні» (2025).

Народився 8 вересня 1958 року в селі Драниця Новоселицького району Чернівецької області.

Навчався у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, де здобув спеціальність «Художник по ткацтву». Під час навчання, окрім ткацтва, опановував живопис. Тривалий час працював у техніці акварелі, відтак почав створювати картини олійними фарбами та винайшов авторську техніку-ліпку, яка на полотні створює враження рельєфної фактури.

З 1987 року Володимир Теуту працює старшим викладачем Новоселицької художньої школи, де навчає дітей малюванню, подає основи композиції та прививає юним художникам любов до прекрасного.

Картини митця надихають та заряджають позитивною енергією. Поряд із неповторними краєвидами Буковини, урбаністичні мотиви полотен художника утаємничують в особливий світ архітектурних пам’яток Чернівців. Зображення старовинних будинків, місцевих вузьких брукованих вуличок створює ефект присутності глядача у центрі композиції. Чимало робіт художника містять квіткові мотиви. Серед змальованих квітів з натури виграють яскравими барвами маки, жоржини, чорнобривці, майори, піони, ромашки тощо.

Володимир Теуту бере участь у міжнародних, всеукраїнських, обласних, районних, персональних виставках, пленерах, ярмарках, проводить майстер-класи. Роботи художника зберігаються в приватних колекціях буковинців та за кордоном.

ТРАЧ РУСЛАНА ІВАНІВНА

Майстриня художньої вишивки, художниця-живописець, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2006).

Народилася 29 квітня 1974 року в м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області в сім’ї службовців.

Після закінчення восьмого класу Бережанської середньої школи у 1989 році працювала художником-дизайнером на малому приватному підприємстві «Якість». Відтак продовжила навчання у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка, який закінчила з відзнакою у 1994 році за спеціальністю «Художня вишивка». Певний періодпрацювала художником-модельєром на Київській фабриці «Киянка», однак згодом повернулася до Вижниці, де у рідному коледжі викладала професійну майстерність з «Художньої вишивки, моделювання та конструювання одягу». Вищу освіту здобула у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» та навчається в аспірантурі на кафедрі історії Київського славістичного університету.

Творчу діяльність Руслана Іванівна розпочала з 1990 року. Мисткиня працює в різних жанрах народного мистецтва, займається іконописом та сакральним живописом, вишиває бісером та володіє різними техніками вишивки. Найбільше Руслана Іванівна звертається до побутового жанру – створює портрети, натюрморти, пейзажі, історичні та батальні картини.

Учасниця всеукраїнських, обласних, районних,спілчанських та персональних виставок.

БЕЖЕНАР ВАСИЛЬ ІЛЛІЧ

Майстер писанкарства, витинанки, художньої кераміки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2023), лауреат стипендії Президента України для молодих майстрів народного мистецтва (2016, 2018), художник, педагог, мистецтвознавець.

Народився 1 липня 1986 року в с. Нелипівці Кельменецького району Чернівецької області.

Закінчив Вище професійне художнє училище №5 м. Чернівці, де здобув дві спеціальності «Виробник художніх виробів з кераміки» та «Дизайн середовища». Закінчив ВНЗ «Інститут реклами» м. Київ за спеціальністю «Дизайн» та Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка за спеціальністю «Декоративно-прикладне мистецтво».

Працював у Нелиповецькому навчально-виховному комплексі керівником гуртка «Художня кераміка» та вчителем «Образотворчого мистецтва» і «Креслення» у Кельменецькій художній школі. З 2014 р. працює методистом методичного кабінету початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів у Буковинському центрі культури і мистецтва.

У творчості майстра переважають декоративні скульптури та дрібна пластика, виконані в етнічному стилі (скульптури українок, баранці, свистунці, лампадки, підсвічники та теракотові керамічні панно). Улюблені теми для настінних композицій - соняхи, маки, жоржини, мальви, півонії, лілії тощо.

Василь Ілліч займається призабутою давньою технікою витинанки. У його роботах простежується метафоричність мислення та звертання до глибинних шарів світосприйняття. Вирізняються вони лаконічністю, вишуканістю, ритмічною структурою та узагальненою стилізацією.

БЕЖЕНАР АЛЬОНА ІВАНІВНА

Майстриня писанкарства, іконопису на склі, народного малярства, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2023), лауреатка стипендії Президента України для молодих майстрів народного мистецтва (2016, 2017), молодих письменників і митців у сфері образотворчого мистецтва (2019) та стипендії імені В. М. Гагенмейстера для кращих студентів педагогічного факультету кафедри образотворчого, декоративно-прикладного та реставрації творів мистецтва Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2009), художниця, педагог, мистецтвознавець.

Народилася 9 грудня 1989 р. в с.м.т. Закупне Чемеровецького району Хмельницької області. Закінчила Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Працювала викладачем рисунку та живопису у Чернівецькому політехнічному коледжі. З 2017 року працювала майстром виробничого навчання у Вищому професійному художньому училищі №5 м. Чернівці, а нині - методист з вивчення світоглядних практик, традицій та обрядів відділу дослідження та популяризації традиційної культури у Буковинському центрі культури і мистецтва.

Альона Іванівна досліджує розпис ікони на склі та створила серію авторських робіт.Буковинські образи малює за зразками давніх ікон. Роботи художниці відзначаються оригінальністю, оскільки мають дещо відмінні риси від автентичних образів: чіткий графічний контур, площинне трактування форми, локальну композицію, спрощеність у побудові рисунку, правильні пропорції фігур святих, повітряну перспективу, яскраву палітру кольорів, тінювання прямими та хвилеподібними лініями, багате декорування рослинним орнаментом, легку деталізацію одягу, творчу подачу іконографії святих, моделювання ликів святих з тонким психологізмом, дотримання православного канону письма з притаманними йому символами, жестами та атрибутами.