МИКИТЮК ОКСАНА ПАВЛІВНА

Майстриня народної вишивки, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, дослідниця, педагогиня.

Народилася у 1979 році у місті Коломия Івано-Франківської області. Нині проживає і працює у Чернівцях.

Закінчила Буковинську державну медичну академію (2002 р.), Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (2008 р). Докторка філософії з галузі знань «Охорона здоров’я» за науковою спеціальністю «Внутрішні хвороби» (2007 р.).

Захоплюватися народним мистецтвом почала ще в дитинстві- під впливом дідуся з Косівщини, в оселі якого завжди були гуцульські інкрустовані рахви, дерев’яні побутові вироби, писанки та вишивка. Перші силянки з бісеру відтворювала вже у восьмирічному віці, а вишивку опанувала в десять років.

Попри відсутність фахової мистецької освіти, самостійно вивчила десятки вишивальних технік, серед яких як традиційні, так і рідкісні. Створює як художні так і прикладні композиції, особливо асоційовані з Різдвом та Великоднем. Роботи мисткині вирізняються глибоким знанням символіки, композиційної будови та регіональної специфіки.

ЩЕРБАНЬ ЯРОСЛАВА ДМИТРІВНА

Майстриня народної вишивки і ткацтва, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2006), нагороджена почесною відзнакою ОДА "Вдячна Буковина"( 2021).

Народилася 30 травня 1966 року в селі Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області. Після закінчення середньої школи навчалася у Кам’янець-Подільському медичному училищі, де отримала кваліфікацію акушерки, пізніше працювала у дитячій обласній лікарні, далі - робота в Кам’янець- Подільській міській лікарні та пологому будинку. Тривалий час працювала у Чернівецькому пологовому будинку №2.

Мати і бабця Ярослави Дмитрівни були знані майстрині на Кіцманщині, виготовляли на замовлення ткані горботки, боярки, пояси, торбини, вишиті бісером жіночі сорочки, рушники.

Пані Ярослава вже понад 20 років займається збереженням народних рукотворних традицій та використанням їх у своїй творчості, вона вміє відтворити всі ті давні техніки, якими володіли її бабуся і мати, від яких перейняла це ремесло ще маленькою.

У творчому доробку майстрині чимало авторських робіт та орнаментів, вона використовує різні техніки вишивання і ткацтва, при цьому повністю зберігаючи буковинський стрій, композиційно вибудовуючи орнаментальні смуги на своїх виробах.

Майстриня йде у ногу з часом, має власну майстерню з ткацькими верстатами, де проводить майстер-класи для учнів шкіл та студентів, туристів та усіх охочих, популяризуючи і водночас відроджуючи призабуті ткацькі техніки, осучаснює кептарі, стилізує горботки, плахти, головні убори, чоловічі та жіночі сорочки, тайстри.

ЗАДОРОЖНА МАРИНА ІВАНІВНА

Майстриня художньої вишивки, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2015), викладачка вищої категорії, нагороджена Почесною відзнакою Верховної Ради України.

Народилася 28 липня 1978 року в м. Вижниця Чернівецької області. У 1998 році закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка, а у 2003 - Південно-український державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського (художньо-графічний факультет).

3 1999 року працює у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка, викладачка технології та матеріалознавства, композиції, професійної майстерності.

Майстриня володіє різними техніками вишивки. Її творчості притаманні традиційні методи орнаментування та народного крою. Вона вміло підбирає колористику Буковинської Гуцульщини, творчо використовує народне укладання орнаментальних мотивів та займається науково-дослідницькою роботою з розвитку буковинської вишивки .

В творчому доробку Марини Іванівнижіночі та чоловічі сорочки, обрядові рушники, серветки, скатертини, декоративні доріжки. Вона активна учасниця різноманітних фестивалів, мистецьких проектів та вставок у різних регіонах України, проводить культурно-просвітницьку та профорієнтаційну роботу серед учнів та студентів.

ЗАДОРОЖНИЙ ІВАН ДМИТРОВИЧ

Майстер художньої обробки металу, член Спілки дизайнерів України (2009), атестований «народним майстром» Національною спілкою майстрів народного мистецтва України (2009), викладач вищої категорії, викладач-методист, відмінник освіти України.

Народився 10 червня 1973 року в селі Стрілківці Борщівського району на Тернопільщині. У 1992 року закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва за спеціалізацію «Художня обробка металу», а у 2001 році - Південно-український державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського (художньо-графічний факультет). З 1996 року працює у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка. Викладач композиції, професійної майстерності, технології та матеріалознавства.

Своє життя Іван Дмитрович присвятив ювелірному мистецтву, розвитку його на Буковині та Україні. Як майстер із двадцятирічним стажем, володіє різними техніками обробки металу, працює як у сучасному стилі ювелірного мистецтва, так і відроджує традиційні прикраси Буковинської Гуцульщини. Проявляє творчу активність у здійсненні науково-дослідницької роботи, продовженню традицій по відтворенню автентичних технік художньої обробки металу. Він демонструє відданість обраній професії, популяризує свій навчальний заклад та сприяє розкриттю юних талантів.Колишні вихованці майстра-педагога - провідні фахівці на багатьох підприємствах ювелірної галузі України та є визнаними майстрами ювелірної справи.

Іван Задорожний - активний учасник фестивалів, конкурсів, мистецьких проектів та виставок у різних регіонах України.