Новини

Вічна пам'ять Олександру Гармидеру

Перестало битися серце відомого буковинського художника, члена Національної спілки художників України Олександра Володимировича Гармидера. 

Олександр Гармидер народився 12 липня 1956 року в с. Леміщиха Жашківського району Черкаської області. У 1980 році закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва за спеціальністю «Художнє ткацтво». 1980-1983 рр. працював старшим художником на фабриці художніх виробів у смт Дігтярі (Чернігівська обл.). У 1983 році переїхав до Чернівців і почав працювати художником на художньо-оформлювальному комбінаті. Працював у галузі станкового малярства. Митець був постійним учасником обласних та всеукраїнських виставок, неодноразово нагороджувався почесними грамотами Чернівецької обласної державної адміністрації, Чернівецької обласної та міської ради.

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва висловлює щирі співчуття рідним і близьким Олександра Володимировича. Нехай милосердний Господь прийме його душу і дарує Царство Небесне та вічний спокій.

ВІДКРИТА ЛЕКЦІЯ МИКОЛИ ШКРІБЛЯКА: ПЕРЕГУКИ СМИСЛІВ

Навчитися читати писанку – здавалося, що може бути простіше, адже писанка як атрибут нашої традиції – це щось рідне і знайоме з дитинства. Проте неспроста світоглядні практики та знання про Всесвіт, які лягли в основу писанкарства як виду народного мистецтва, від нашої держави спільно з Естонією просуваються до Всесвітнього переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Авторська відкрила лекція етнолога, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка «Знаково-символічна мова української писанки», котра відбулася у Буковинському центрі культури і мистецтва, об’єднала однодумців – тих, хто хоче читати писанку, слухати її послання-смисли, тлумачити.

БУКОВИНЦІВ НАВЧАЛИ ВИПІКАТИ ТРАДИЦІЙНИЙ ОБРЯДОВИЙ ХЛІБ

«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» - вітаються християни у великодню пору, а коли хочуть додати адресне побажання співрозмовникові, кажуть: «Смачної паски». І направду, великодня паска, писанки, бабка – це тільки на перший погляд звичні атрибути Великодня, а насправді вони настільки місткі, що вартують окремої посутньої розмови. І якщо майстерки з писанкарства у цю пору, на щастя, доволі поширені, то великоднім обрядовим хлібам пощастило куди менше – адже це багатогодинний процес, який складно умістити у експрес-формат одноразового заняття.Наша установа у співпраці з пекарнею «NikoNova» та громадською організацією «Вишиваний дивотвір» відважилася на такий експеримент. Як відомо, очільник Буковинського центру культури і мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк є не тільки глибоким дослідником хлібної культури українців, а й володіє традиційними практичними знаннями. Тож 10 квітня етнолог провів перформативний майстер-клас із покроковим коментуванням для професійних кондитерів, а також збирачів та популяризаторів буковинської традиції.

ТЕМА НА ВИБІР: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ КУРСІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Третій сезон «лагідної українізації» пропонує охочим пізнати тонкощі української мови в креативній формі – через мандри, салони вишуканої літератури, лекторіуми та власні пошуки. І один із цікавих форматів роботи – вибір теми самими учасниками групи. «Дружба Лесі Українки та Ольги Кобилянської: цікаві факти та домисли» - таку лекцію у змішаному форматі побажала почути група. Частина відвідувачів доєдналися онлайн, частина ж групи прийшла особисто. Лекторка заняття, кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк познайомила групу з працями Соломії Павличко, Тамари Гундорової, Віри Агєєвої, Ніли Зборовської, Євгена Барана, Світлани Кирилюк, Інги Кейван, Володимира Вознюка, Ярослави Мельничук, а також виповіла цікаві висловлювання Лесі Українки про те, як вона ставиться до приватного листування, чим є тиша для Ольги Кобилянської, та яку палітру значень вміщає знамените «Хтось Когось любить».