Житня соломинка - промінчик сонця

(майстер-клас онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)

Народні прикраси, іграшки (відео десяте)

Саме недозрілі житні стебла, вижаті серпом, a не скошені, заготовляли колись чи не в кожній хаті, аби згодом перед Різдвом сплести з них легкого та символічного павука. На Буковині у деяких селах ці різдвяні прикраси - обереги називали серафинцями. Символ світобудови, макрокосмосу і мікрокосмосу, бо втілював павук і родину, й родинні взаємозв'язки. Врешті, сакральною є й сама соломинка з жита та її однозначна спільність з поняттями жити, життя. А на стебелині жита - колосок - сік землі, який напуває рослину в циклічному річному Колі, що йде до літа (кажемо: літа минають, літочислення).

Ніколи така їжа не смачна, як на Святвечір

(майстер-клас онлайн етнопроєкту "Буковинське Різдво"

Святкова кухня (відео дев’яте)

Це заперечувати навіть ніхто й не буде файній ґаздині Тетяні ВУДВУД із Стрілецького Кута на Кіцманщині. А до того ж, якщо усі страви, як у пані Тетяни, із замащеної печі (так дотепер роблять у наших буковинських селах), то це особлива смакота. Про запахи на всю оселю також не варто нагадувати: це щось справді неймовірне. А коли разом переживаєш Святвечір, радієш приготуванням до нього, долучаєшся до спільної родинної молитви, коляди, приймаєш і ділишся святою вечерею за душі померлих рідних, близьких, то не забути тієї благодатної миті ніколи.

ТИХА НІЧ, СВЯТА НІЧ...

(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")

Девʼятий запис

Атмосферу сьогоднішнього дня чи не найкраще описує заголовок однієї з відомих колядок – «Тиха ніч, свята ніч…». Так, саме тиха, адже, по-перше, увесь день зайнятий не тільки приготуванням 12-ти ритуальних страв, серед яких головними є кутя та узвар, але головний настрій дня все-таки не кулінарний: родина, що шанує традиції, з нетерпінням чекає на появу першої зірки. Сьогодні - Святий вечір за юліанським календарем. Сьогодні - той день, коли думка має силу слова, а слово має силу дії.

Далі, як відомо, уся родина сідає за стіл, але це особлива вечеря – бо на неї приходять і живі, і предки, і янголи. І саме про це виразно свідчить різдвяна атрибутика. Дідух (дід, хлібне дерево) – символ предка по чоловічій лінії, згідно з уявленнями, на нього злітаються усі рідні душі, щоби подивитися на своїх близьких. Баба (сіно під скатертиною) – символ предка по жіночій лінії, всіх жінок роду. Це ж сіно трактується і як символ того, що Христос народився на сіні.

Коли коники і півники квітами посміхаються

(майстер-клас онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)

Народні прикраси, іграшки (відео дев'яте)

І таке не казка: на різдвяну ялинку, для дизайну помешкання чи в подарунок до свята зробити яскравих янголів, коників і півників, інші образи, звірів чи птахів, розписавши їх в стилі традиційного українського розпису. Можна, як каже художниця Олена Тимчук, - манерою петриківського, самчиківського, яворівського чи косівського. А можна пошукати й власний підхід до декорування іграшки - прикраси технікою розпису різними фарбами. Тут царина для творчої фантазії, як мовиться, без обмежень. Те ж стосується і кольорової гами - вибирайте, що ближче Вашим художнім вподобанням. Орнаментальний малюнок також будуйте за власним художнім смаком. Звісно, якщо зберігати мистецькі традиції народного розпису в Україні, то варто знайти трохи вільного часу і прочитати чи пошукати в інших доступних джерелах про сутність і принципи тієї чи іншої відомої школи розпису, якою славиться українська культура.