«Дивосвіт Георгія Гараса», - ця виставка відбудеться в учбово-методичному центрі культури Буковини по закінченню карантину. Майстри вишивки, які втілюють на полотні орнаментальні фантазії Маестро, мрію й доробок його життя, готуються до імпрези заздалегідь. Використовують цей час, аби завершити розпочаті та створити нові твори за орнаментами славетного буковинського художника-орнаменталіста.
Спілкуючись онлайн та обговорюючи свої ідеї, задуми, процеси виконання, майстри діляться радістю від «новонароджених» творів. Як і учасники Буковинського клубу сучасної вишивки «Вечорниці». Свого часу учасники цього клубу найпершими в області зорганізували тематичну виставку, присвячену п’ятій річниці виходу в світ альбому «Світ української вишивки. Феномен Георгія Гараса», яка відбулася в Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї 2013 року.
Ця виставка відбудеться в учбово-методичному центрі культури Буковини по закінченню карантину. Та майстри, які втілюють на полотні орнаментальні фантазії Маестро, мрію й доробок його життя, використовують цей час, аби завершити розпочаті та створити нові твори за орнаментами славетного буковинського художника-орнаменталіста.
Спілкуючись онлайн та обговорюючи свої ідеї, задуми, процеси виконання, майстри діляться радістю від «новонароджених» творів. Як членкиня Спілки майстрів народного мистецтва України Лариса Канюк. За улюбленими взорами Георгія Гараса майстриня «вимальовує» чоловічу сорочку і жіночу блузу свого, особисто придуманого образу – поєднання сучасного крою з оздобою традиційною вишивкою. А що вже рушник, один бережок якого вже готовий! Для справжніх майстрів немає творчого простою!
Коли 1990-го чернівчанка Лариса Канюка привезла на художню раду до Львова свої твори – бісерні писанки, голова тамтешнього художнього фонду, уважно роздивившись чудову колекцію, недовірливо запитав буковинку: «У вас що, є патент на виготовлення цих сувенірів?».
Дивно було художниці-прикладнику почути таке запитання від колеги, та ще й викладача Львівського (тоді) інституту декоративно-прикладного мистецтва. Адже бісерна писанка – неповторний витвір народного генія – побутувала не тільки на Буковині. У наших краях цей традиційний вид народного мистецтва називали бісерками, або викладанками, на Гуцульщині та Бойківщині – ліліткою, лілітником, лілітком. Як і звичайні писанки, бісерні були незмінною ритуально-святковою оздобою Великодня. Хіба що дозволити собі зробити або ж замовити викладанку міг не кожен: бісер коштував дорого, копіткою технікою узірного викладання по спеціальній основі на дерев’яній заготовці володіли одиниці. Отож не дивно, що ошатне лілітко, врешті, як і українська писанка загалом, заледве не загинуло у щільному потоці радянської антирелігійної пропаганди. І хто зна, якби Лариса Канюка взялася повернути на світ Божий викладанку трохи раніше, аніж вибухнуло первоцвітом українське національне відродження, чи не звинуватили б художницю в націоналізмі чи клерикалізмі...
Цьогоріч Вербної неділі слухала службу Божу в патріаршому соборі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ в Чернівцях в режимі онлайн…
«Не ремствуйте, що не прийшли до храму, – ви прийняли послух влади», - мовив владика Йосафат. Подякував мережевій спільноті та чернівецькому телеканалу ТВА за можливість в умовах глобального карантину об’єднатися у молитві завдяки онлайн – трансляції.
За словами «нехай Воскресіння Христове відновить нас і наші родини» мимохіть згадалася Вербна неділя чотири роки тому…
Тоді наша дружна родина – а ми є творча родина! – «Вишиваного дивотвору» святкувала Вербну неділю у монастирі на Анниній горі, неподалік Вашківців Вижницького району. Бо саме у Вашківцях мали відвідати музей-садибу буковинського художника-орнаменталіста Георгія Гараса, якому того року виповнилося б 115 літ. І саме цій пам’ятній даті була присвячена чергова виставка «Вишиваний Дивотвір» і мистецький проєкт «Обрус Гараса» ( була автором ідеї та учасником цього колективного твору).
Ніжні та яскраві, вишиті нитками або бісером, з традиційними народними орнаментами й сюжетними композиціями, прикрашені мереживом, стрічками або тороками… Яскраве маєво покрівців–рушничків на пасхальних кошиках особливо радує око під час церковної служби, загального очікування освячення кошиків і сповіщення «Христос воскрес!»
Цьогоріч святкування Великодня буде незвичним, камерним – коронавірус, карантин. Та ми, рукодільна спільнота «Вишиваного Дивотвору», вишиваємо нові покрівці–рушнички на пасхальні кошики! Як, наприклад, Наталія Ланівська. Жінка каже, що в період карантину вишивка - чудова арттерапія! Задоволена, що вибрала для вишивки бісером заготовку покрівця від рукодільної мережі «Санта». Це нова розробка дизайнерів. Одна з багатьох, створених заздалегідь, від початку карантину. То ж всі, хто захотів і собі такі, змогли зробити замовлення онлайн і зараз завершують вишивати свої покрівці акурат до свята.