ДЕЩО ПРО БУКОВИНСЬКЕ «ДЕРЕВЦЕ НА ТОЙ СВІТ»

«Знаєте, хтось каже, що душі не треба на тому світі ні свічок, ні рушників, ні калачів../ Але скільки в нас є переказів, що після відходу на той світ снилася рідна людина і просила хліба.. Ми не можемо знати точно, як там, на тому світі. Але ми можемо потурбуватися, аби рідним душам там було найкраще», - так каже про буковинське поминальне деревце з дарами одна з берегинь цієї традиції Валерія Міґаєсі-Паладян (село Остриця Острицької громади Чернівецького району Чернівецької області). Вона вміє його складати і випікати, знає значення кожної ритуальної дії і коли говорить про правдиву буковинську пишність поминального чину – в очах бринять сльози. Бо це не просто обряд, це така делікатна і вразлива тема, яка в уяві відразу розворохоблює спогади про тих рідних, що вже «там»…

На Буковині поминальне деревце має кілька видів:

-         живе деревце сливи прикрашають солодощами;

-         прикрашають не все деревце, а розгалужену гілочку, яка символізує все дерево;

-         прутики з нанизаними фігурками та фруктами простромлюють у калач, а поруч кладуть свічку і все це дарують в красивій писаній хустині;

-         у спеціальному кошику встановлюються 9 прутів, кожен з прутів («бичиків», «павсиків») має строгу послідовність хлібних фігурок і фруктів, на верху композиції – хрест із тіста або сердечко;

-         прикрашають тільки кошик, без прутиків – його по петиметру обшивають цукерками, медівниками та іншими ласощами;

-         конструкцію з хлібних фігурок кріплять на каркасних ношах, і є строгий припис щодо того, що деревце несуть лише чоловіки, а миску з калачами і свічками (паус, блід) – лише жінки, на верху такої конструкції світяться свічки;

-         конструкція з хлібними фігурками кріпиться на каркасному столі, відповідно і сам виріб називають «стіл».

-         інше.

Як ви знаєте, відтепер буковинське поминальне деревце з дарами – загальнонаціональний елемент нематеріальної культурної спадщини і охорона цієї традиції та її збереження здійснюватиметься на державному рівні. Якщо ви маєте намір дізнатися більше про красиву і печальну традицію з глибинною філософією – ми підготували для вас стислу добірку друкованих досліджень, а також інтернет-публікацій та відео.

Друковані джерела:

 Іонашку Л. «Деревце роблять три жінки» : [про випікання поминального деревця у селі Сучевени на Глибоччині]. Молодий буковинець. 2018. 9 серп. (№ 61). С. 14.

 Кайндль Р.Ф., Манастирський О. Русини на Буковині [репринтне видання]. – Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – 192 с.

 Мирошниченко Л. Головний смак життя : [презентація фільму про різновиди буковинського обрядового хліба, в КУМЦКБ]. Буковина. 2018. 20 лип. (№ 29). С. 7.

 Пентелейчук Анастасія. Золоті ворота, що ведуть у вічність. – Пошуково-дослідницька робота (на правах рукопису). – Волока, 2022. Копія рукопису зберігається у Буковинському центрі культури і мистецтва.

 Стеф’юк І. Маленькі Прометеї: колишнє і теперішнє унікальної традиції перенесення живого вогню // Стеф’юк І. Портрет українця : Культурологічні есеї та образки / Передм. Є. Барана. Київ : Український письменник, 2022. С. 256-259.

 Стеф’юк І. Нагодована душа, або що для буковинців означають зелені свята // Стеф’юк І. Портрет українця : Культурологічні есеї та образки / Передм. Є. Барана. Київ : Український письменник, 2022. С. 273-275.

 Стеф’юк І. Солодке дерево, останнє дерево: Буковина зберегла унікальну традицію хлібної офіри // Стеф’юк І. Портрет українця : Культурологічні есеї та образки / Передм. Є. Барана. Київ : Український письменник, 2022. С. 290-293.

 Стеф’юк-Олещук І. Останній садочок: Буковина унікальна : [про символічну буковинську традицію випікання поминального деревця з дарами у Глибоцькому, Кіцманському та Вижницькому районах]. Буковинський журнал. 2020. (№ 2-3. (116 – 117)). С. 298 – 301.

 Стеф’юк І. Чи відразу зерно стало хлібом: етнологічні розмисли // Стеф’юк І. Портрет українця : Культурологічні есеї та образки / Передм. Є. Барана. Київ : Український письменник, 2022. С. 283-287.

 Ульяновська С. Поховально-поминальна обрядовість // Українці : Історико-етнографічна монографія… Кн. 2. С. 339, 341.

 Фещук Н. «Як є хліб, то буде й до хліба» : [про презентацію документального фільму про буковинський хліб – головний атрибут весіль, хрестин, Великодня…]. Чернівці. 2018. 28 черв. (№ 26). С. 2.

Інтернет-джерела:

 [Б. п.] Етнографічна експедиція до Драчинців: відкриваючи символіку хлібної культури буковинців.Офіційний сайт Буковинського центру культури і мистецтва. 2018. 16 січ. URL : http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/2499-etnografichna-ekspeditsiya-do-drachintsiv-vidkrivayuchi-simvoliku-khlibnoji-kulturi-bukovintsiv.html

 Стеф’юк (Олещук) І. Обрядові пороги і дари на них: дещо про атрибути поминальної обрядовості Буковини. 2023. Буковинський центр культури і мистецтва. 2023. URL: http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/zvychai-ta-obriady/6189-obryadovi-porohy-i-dary-na-nykh-deshcho-pro-atrybuty-pomynalnoyi-obryadovosti-bukovyny.html

 Стеф’юк (Олещук) І. Солодке дерево, останнє дерево. Буковина зберегла унікальну традицію хлібної офіри. Буковинський центр культури та мистецтва. 2020.25 берез. URL : http://bukcentre.cv.ua/.../4451-solodke-derevo-ostannie....

 Стеф’юк (Олещук) І. Солодке прощання з земним світом – дещо про локальні відмінності складання буковинського поминального деревця з дарами. Буковинський центр культури і мистецтва. 2023. URL: http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/zvychai-ta-obriady/6107-solodke-proshchannya-z-zemnym-svitom-deshcho-pro-lokalni-vidminnosti-skladannya-bukovynskoho-pomynalnoho-derevtsya-z-daramy.html

 Стеф’юк І. Нагодована душа, або що для буковинців означають Зелені свята.Офіційний сайт Буковинського центру культури і мистецтва. 2022. 20 черв. URL : http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/svitohliadni-praktyky/5347-nahodovana-dusha-abo-shcho-dlia-bukovyntsiv-oznachaiut-zeleni-sviata.html

 Стеф’юк І. Чи відразу зерно стало хлібом: етнологічні розмисли.Офіційний сайт Буковинського центру культури і мистецтва. 2020. 1 квіт. URL : http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/svitohliadni-praktyky/4469-chy-vidrazu-zerno-stalo-khlibom-etnolohichni-rozmysly.html

 Відеоматеріали:

 Стеф’юк І. Буковинський обрядовий хліб. 2018. 19 черв. URL: https://www.youtube.com/watch?v=melv0yA25Hw&ab_channel=%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%27%D1%8E%D0%BA

 Смаки Буковини. Прутчик у селі Коритне. 2022. 18 жовтня. URL: https://www.facebook.com/100064211640339/videos/1315220402648085