ТИРОН МАНОЛІЙ МАНОЛІЙОВИЧ

Майстер художньої обробки металу, шкіри, художник, член Національної спілки художників України (1999), Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2001), заслужений художник України (2016), лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської (2017), нагороджений відзнакою голови Чернівецької обласної ради «Незламні» (2025).

Народився 10 травня 1948 року в с. Брідок Заставнівського району Чернівецької області.

У 1974 році закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва, в 1980 – художньо-гра­фічний факультет Одеського державного педаго­гічного інституту ім. К. Д.Ушинського.

Свою творчу діяльність розпочав у 1977 році. Спочатку в творчій групі художньо-сувенірної фабрики «Буковина», де створював зразки сувенірної продукції, а згодом у художніх майстернях Чернівецького художнього фонду, де брав участь у всеукраїнських виставках-ярмарках.

Манолій Тирон працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Його художні твори з металу, шкіри та дерева відзначаються високим рівнем виконання. Художні вироби майстра – шкіряні череси, пояси, жіночі прикраси – зґарди та шелести, виготовлені в автентичному гуцульському стилі, прикрашають костюми Буковинського ансамблю пісні і танцю, народного аматорського ансамблю народного танцю «Смеречина», народного ансамблю пісні і танцю Чернівецького медичного університету. Зачаровують роботи майстра сакрального змісту: підвісні люстри-панікадила в селі Самушино, шестикрилий Херувим, обкладинка до Євангеліє в селі Брідок, освітлення в церкві села Тисівці до століття від дня зведення та інших храмах Буковини.

Постійний учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Твори художника зберігаються в Чернівецькому обласному художньому та краєзнавчому музеях, Національному музеї народної архітектура та побуту України в с.Пирогів, приватних колекціях в Україні й за кордоном.

ЗАПОРОЖЕЦЬ ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА

Майстриня художнього ткацтва, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2006), Національної спілки художників України (2014), лауреатка районної літературно-мистецької премії імені Георгія Гараса за творчі досягнення у декоративно-прикладному мистецтві (2016) та обласної премії імені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини в номінації «За науково-дослідницьку діяльність та популяризацію народного мистецтва Буковини» (2019), викладачка живопису та кольорознавства Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім.В.Ю.Шкрібляка.

Народилася 7 лютого 1975 року в с.Воскресінці Коломийського району Івано-Франківської області.

Закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва ім.В.Ю.Шкрібляка та художньо-графічний факультет Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського.

Працює Галина Миколаївна у техніці гладкого ткання. Створює тематичні гобелени, міні-гобелени, ліжники, текстильні кулони, триптихи на тему кохання, природи та народних традицій. У своїх роботах майстриня використовує барвисту гаму буковинських кольорів, вивчає й творчо переосмислює кращі зразки традиційного мистецтва, що розкриває її емоційно-чуттєве та аналітично-синтетичне мислення.

Унікальні авторські вироби майстрині побували на численних міжнародних і всеукраїнських виставках. Крім того, Галина Миколаївна проводить майстер-класи, її роботи знаходяться у приватних колекціях України, Польщі, Румунії, Австрії, Франції, Канади, Аргентини, Росії та інших країн.

ОСТАФІЙЧУК МАРІЯ ВАСИЛІВНА

Майстриня лялькарства, текстильної аплікації, художниця.

Народилася 24 серпня 1960 року у місті Сторожинець. Закінчила   Сторожинецький лісовий технікум за спеціальністю «Технік лісового господарства».

Свого часу працювала у Сторожинецькому лісництві майстром лісового господарства, а також на Закарпатті у місті Виноградів керівником гуртка у будинку піонерів. Упродовж багатьох років трудилася у центрі дитячо-юнацької творчості Сторожинецької міської ради.

З дитинства Марія Остафійчук малює, в’яже гачком, вишиває. У родині майстрині були талановиті майстри по столярству, різьбярі, вишивальники, які зберігали та розвивали народні художні промисли Підгір’я.

Марія Василівна самотужки опанувала секрети малюнка, композиції, вивчила кольорову гаму та архітектуру. Спробувала себе у всіх жанрах образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва: макраме, сухе валяння, картонна архітектура, виготовлення ляльок-мотанок з природніх матеріалів, текстильна аплікація, витинанка, малювання аквареллю, маслом. Понад 40 років захоплюється фотографією.

Роботи майстрині презентовано на районних, обласних та всеукраїнських виставках, де неодноразово отримували відзнаки глядачів.

ДЖЕНИКАЙ ГАЛИНА ПЕТРІВНА

Майстер художньої вишивки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (2008), лауреат обласної преміїімені Георгія Гараса за збереження, відродження та розвиток народного мистецтва Буковини у номінації «Художня вишивка» (2019).

Народилася в м. Кіцмань Чернівецької області. Зростала у творчій родині, де всі жінки були вмілими майстринями: пряли, ткали, вишивали. Ще змалку Галина Дженикай опанувала ткацтво та вишивку, самотужки компонувала орнаменти.

Художню освіту здобувала у Вижницькому училищі прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка, яке закінчила 1975 року. Як вишивальниця утверджувалася під керівництвом уже покійної відомої буковинської майстрині, заслуженого майстра народної творчості України  Олени Гасюк, яка вела курс художньої вишивки.

Після навчання Галина Дженикай працювала контролером на Чернівецькій фабриці художніх виробів ім. Ю. Федьковича, де вивчила увесь процес виробництва та згодом була переведена творчим майстром в експериментальну лабораторію.

Відтак продовжила свій трудовий шлях завідувачем відділу художньої вишивки на фірмі «РЕРОМ».Там розробляла ескізи та добирала орнаменти для пошиття жіночих блуз,суконь, чоловічих сорочок. А з 1995 року працювала викладачем трудового навчання і методики в Чернівецькому педагогічному училищі.

Нині майстриня збирає та колекціонує традиційні буковинські зразки вишивки, експериментує у створенні власних орнаментів, багато уваги приділяє вивченню художніх швів. Чимало зразків її орнаментів для виготовлення рушників, серветок, чоловічих, дитячих сорочок, жіночих блуз було надруковано у журналі «Жінка». В композиційному плані творчі роботи Галини Дженикай відзначаються багатим колоритом та виконані у традиційних буковинських мотивах.