Мабуть, багато хто чув про важливість словесної мотивації, та і практикує такий метод частенько: сказати комплімент, щоби сподобатися; озватися добрим словом для підбадьорення, а чи взагалі «запрограмувати» когось на успіх, здоров’я чи хороший настрій. Хоча багато хто й скаже скептично: «А толку зі слів – головне справи». Але чи все так буквально у цьому складному і неоднозначному світі? Пригадаймо крилаті слова Тараса Шевченка: «Ну що б, здавалося, слова.. Слова та й голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує…»
У розмовному клубі з вивчення української мови, який діє у «Резиденції молоді», відвідувачі дізнавалися цікаві історії, де особиста націленість та мотивація допомагали долати труднощі і навіть виживати.
Колишній персональний лікар Сталіна доктор Квіташвілі, був табірним лікарем у Воркуті – і лікуючи там репресованих хлопців, котрі потерпали за націоналізм, казав їм: «Усе буде добре», хоча сам гадки не мав, як у цій спільній для них ситуації хоч щось може бути добре. І саме його пацієнти, як розповів згодом політв’язень Ігор Салій, виживали – бо вони бачили іскорку надії, від лікаревих слів «Усе буде добре».
Коли ми спільно з «Резиденцією молоді» розпочинали розмовний клуб з вивчення української мови – цілі ставили, але ситуативні. Бо ніхто не може спрогнозувати ні кількість заявлених учасників, ні хто це буде, ні скільки відвідає занять. Адже ті, кого називають офіційним терміном «внутрішньо переміщені особи» - насправді гості нашого міста, яких привела сюди глобальна прикра несподіванка, яка застала нас усіх серед води.
Як з’ясувалося, один із перших учасників клубу – Данило Фарба, засновник та фронтмен рок-гурту «FARBAKINGDOM» (м. Одеса). Надихнувшись заняттями, присвяченими українській культурі, традиціям, Данило Фарба та його дружина Єлизавета створили кілька авторських пісень українською мовою, а також зробили рок-версії відомих народних пісень «Чорна рілля ізорана» та «Душко моя».
«В жилах моїх предків текла лемківська кров. Та і взагалі історія нашого роду вартує окремого вивчення. Я вирішив додати у репертуар нашого гурту пісню «Душко моя», яка повністю на лемківському говорі», - розповідає Данило.
Звичаї, як відомо, пізнавати ніколи не рано і ніколи не пізно. Саме тому Управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації та Буковинський центр культури і мистецтва запросили наймолодших гостей нашого міста на пізнавальну етнографічну екскурсію лежачи «Машина часу: мандруємо у світ українських традицій».
Чому – «лежачи»? Бо барвисте літо так і запрошує вмоститися зручно на яскравому килимку в тіні крислатого каштана і слухати про козаків-характерників та їхні надприродні здібності, а ще цікаво заглянути під маску буковинської маланки, розгадати таємничий зміст фрази «Грійте діда, дайте хліба», а ще… а ще літо запрошує мріяти.
Що ми зробимо після перемоги передусім? Молитимемося, плакатимемо від щастя. Подякуємо кожному солдату, кожному волонтеру. А відтак відбудовуватимемо поранену країну. А далі пізнаватимемо її так, ніби бачимо вперше в житті – мандруватимемо. Від Закарпаття і до Чорнобаївки, від Одеси і до Чернігівщини, вдивлятимемося чи не в кожну рису красивої і сильної країни. Нашої переможниці.
Одне із занять розмовного клубу з вивчення української мови стало саме мандрівним – учасники клубу спочатку вирушили у відеоподорож, побачивши Олешківські піски, Синевир, Софіївський дендропарк, Рожеві озера, Хотинську фортецю, Коростишівський кар’єр, Карпати, «пролетіли над Чорним морем. Відтак лекторка ознайомила присутніх зі словами-екзотами областей нашої країни – де живуть сайгаки, що таке терикони, куди ведуть плаї і де можна побачити міражі-видива. Практично кожен пригадав яскраві моменти, пов’язані з мандрами, і це вилилося в мовну гру «Куди ти порадиш мені поїхати?». І вийшов невеличкий план, куди ж відвідувачі розмовного клубу з вивчення української мови радять поїхати після нашої перемоги:
26 травня члени Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» у Чернівцях спільно з працівниками Буковинського центру культури і мистецтва організували майстер-клас із виготовлення витинанки для сімей тих, хто знайшов прихисток у нашому краї.
Ознайомив учасників із історією виникнення витинанок та навчив присутніх створенню «Дерева життя» майстер народного мистецтва України, методист БЦКМ Василь Беженар.
Такі заходи арт-терапевтичного характеру спрямовані на подолання стресу через заняття певним видом мистецтва. У майбутньому заплановано проведення ще декількох спільних майстер-класів.