Розмова про сокровенне

У свіжому матеріалі журналістки Маріанни Антонюк у газеті "Версії" читайте про тему, яка зазнала чи не найбільшої стереотипізації.

Яка вона - "чоловіча" і ""жіноча" робота? А чоловічий і жіночий світи? Як створити себе сильними? І чому народне мистецтво так потребує любові і правдивого інтересу. 

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.

Виткана доля Вікторії Китайгородської

Сучасне декоративно-ужиткове мистецтво ґрунтується на народній основі, де творчий процес протікає на засадах передачі майстрами з покоління у покоління усталених художніх принципів, системи орнаментальних мотивів, знаків, символів, образів, сюжетів та різноманітних технологічних прийомів їхнього виконання. Тому дослідження, присвячені вивченню нематеріальної культурної спадщини народу, виявлення її носіїв знань та вмінь – важлива роль у формуванні ідентичності нашого народу, який потребує охорони та світового визнання.

Вікторія Китайгородська з Нагорян на Кельменеччині - одна із таких провідників та носіїв. Вона зробила вагомий внесок у скарбницю українського, зокрема - бессарабського народного мистецтва та стала його співтворцем.

Буковинська і бессарабська тайстри: традиції та сучасність

Тайстра (торбина, трайструца, тайстрина, тайстрочка) – один із найдавніших унікальних різновидів народного художнього ткацтва. Вона складається із тканого полотна та пояса (крайки, боярка, баюрка), що використовується із практичною, обрядовою та естетичною метою. Такі екосумки бувають різних розмірів. Полотно основи виготовляють вовняною пряжею (на конопляній, лляній, бавовняній та синтетичній основі), яке тчуть на вертикальному (розбой) та горизонтальному (кросна) верстатах.

Образ Тараса Шевченка у мистецькому житті Буковини 40-80-х років ХХ століття

Серед славних мистецьких імен та їхніх творів, які впродовж півстоліття радянської влади на Буковині присвячувалися постаті Тараса Григоровича Шевченка, знаходимо імена відомих майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, які в своїх роботах використовували послідовно елементи народної орнаментики та техніки традиційних ремесл.

Після встановлення на Буковині радянської влади у 1940 р. спостерігаються певні зміни в мистецькому житті краю. Дехто з митців з академічною європейською освітою, наприклад, Є.Ліпецький, П.Видинівський та ін., емігрували за кордон. Натомість Чернівецький край відкрив свої обійми для багатьох випускників Львівського, Київського, Харківського мистецьких закладів, «які привнесли у багату палітру мистецького життя Чернівців ознаки мистецьких шкіл своїх наставників» [1]. До таких належать: І.Холоменюк, І.Беклемішева, Б.Купневський, П.Борисенко, Г.Васягін, І.Гордіца та ін.