Під гучні оплески та дитячий сміх пройшла вистава Харківського академічного театру ляльок «Івасик-Телесик», яку 1 грудня в Буковинському центрі культури і мистецтва показали актори Павло Савєльєв та Дар‘я Кушніренко.
Виконавці розповіли як війна вплинула на їхню роботу. Розповіли про те, як театралили для людей у бомбосховищах, усіляко намагаючись підняти бойовий дух у такий нелегкий час, а також поділилися досвідом створення вистави в умовах війни. Говорили і про відмінності акторської гри в театрі та кіно, волонтерство та важливість культури під час війни.

Дякуємо Павлу та Дар‘ї, що завітали до нас у гості та поділилися своїм мистецьким досвідом. Сподіваємося ще не на одну зустріч та реалізацію спільного проєкту.

У йорданських піснях села Ревне Мамаївської громади поширеним є рефренний вигук «кирилейсон!» / «кирилейса», етимологію якого виконавці додатково не пояснюють. Цей же вигук присутній був донедавна і в традиціях мікрорайону Рогізна, що засвідчує дослідник Микола Семенюк: "У нас на Рогізні була традиція: на Водохреща ґазда виходив зі свічкою та зустрічав священика, а хористи, що з ним ходили, вигукували: "Кирилейса"". 

Що "кирилейсон" і "кирилейса" - фонетичні варіанти одної фрази - неважко здогадатися, але якої? Що вигукують буковинці на Водохреща?

У перекладі з грецької "кирієелейсон" (Κύριε λέησον) - "Господи, помилуй, змасти рани єлеєм". Це християнське молитовне зверення до Бога, щоозначає "Спаси, Господи" .

Етнограф Г. Кожолянко так описує алгоритм обрядових дій на Водохреща: «Після освячення води, гасили «трійцю», занурюючи свічки у воду, де відбувалося освячення. Господар, повертаючись із церкви, обходив обійстя, випалював над дверима хрести. Потім «трійця» ставилась серед столу й горіла до закінчення вечері. Викриком «Кирилейса!», (за грецькою мовою «Кіріє Елейcон», що означало «Господи, помилуй!»), стріляниною з рушниць і пістолів завершувався обряд освячення води. Вважалося, що чим швидше ти набереш освячену воду, тим більше вона має цілющих та лікувальних властивостей. Її використовували для лікування різних хвороб» (праця «Духовна культура українців Буковини»).

          29 листопада в КБУ «Музична школа №2 м. Чернівці» було проведено фаховий семінар для викладачів мистецьких шкіл краю, які навчають учнів по класу баяна та акордеона. Цей навчально-методичний захід відзначився високопрофесійним підходом доповідачів у розкритті теми та активною участю викладачів.
Зі щирими побажаннями творчих успіхів в освітньому процесі до присутніх звернувся викладач та голова секції по класу баяну та акордеону Петро Кравчук. Людмила Соболєва, викладачка спеціалізації "Народні інструменти" Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв імені Сидора Воробкевича розпочала практичні заняття на семінарі та поділитися досвідом з технічної роботи над поліфонією.

Фугу "До мажор" Себастьяна Баха, виконав студент 2 курсу Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв імені Сидора Воробкевича, Олександр Феринц, яка була ілюстративним прикладом розгляду технічних аспектів виконання твору. Людмила Олександрівна активно взаємодіяла зі студентом, розкриваючи багатоцільовий характер фуги та ділячись цікавою інформацією про розвиток автентичного виконавства в Європі.

         Багатогранним і невичерпним засобом естетичного виховання учнів Чернівеччини є образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво, яке вони вивчають у мистецьких школах. Саме такі заклади розвивають творчі особистості та формують естетичну культуру краю. Підтвердженням цього є наймасштабніший не тільки на Буковині, а й в Україні проєкт «Буковинський розмай». Цьогоріч він проводиться в 42-й раз.       Обласна виставка-конкурс творчих робіт учнів художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв є своєрідним звітом, творчим доробком молодих митців цих закладів. В експозиції учні представляють академічний рисунок, графіку, живопис, композицію, рекламний плакат, скульптуру, твори декоративно-ужиткового мистецтва, роботи виконані на пленері, портрети, твори на національно-патріотичну тематику, власні креативні пошуки.