-
Онлайн етнопроєкт «Буковинське Різдво»
Упродовж 92 днів підготовлено стільки ж оригінальних матеріалів для тематичної сторінки у Фейсбук. До проєкту долучилися сотні учасників, аудиторія зацікавлених склала майже 150 тисяч користувачів
-
Підведено підсумки масштабного проєкту–конкурсу екскурсійних маршрутів «Слідами «Букової землі»
Цикл перформативних вечорів за бестселером «Букова земля» талановитої землячки, лауреатки Шевченківської премії Марії Матіос на затишній території Центру
-
Від Різдва Христового до Йордану
Традиційне обласне фольклорно-етнографічне свято щороку збирає численних поціновувачів народних традицій. Неповторна та яскрава феєрія буковинських обрядодійств не залишає байдужим нікого
-
Творчий світ дитинства
По-домашньому теплим та чуттєвим було свято, яке підготували методисти Центру до Міжнародного дня захисту дітей. Аби кожна дитина не втратила світлого бажання творити
-
ХХХІІ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі»
Танці, пісні, розмаїття костюмів і народних традицій, глибокі історії та щира радість від спілкування із земляками-буковинцями
-
«Портрет українця»
Збірка культурологічних нарисів письменниці, науковиці, кураторки дослідницького проєкту «Спадщина» Іванни Стеф’юк презентована у Міжнародний день дарування книг
-
Майстер-класи розпису писанок
Для всіх охочих багато таких майстер-класів щороку проводять талановиті методисти Центру - майстри народного мистецтва Василь та Альона Беженарі
-
Мотиви буковинського краю
Обласна виставка творчих робіт викладачів мистецьких шкіл – традиційна і репрезентує доробок педагогів-художників краю
-
На різдвяні свята янгол прилетів
На території Центру відкрито садово-паркову скульптуру «Оберіг рідної культури». Урочистості відбулися у дні святкування 80-ти річчя нашої установи
-
«Буковинський розмай» - ювілейна сорокова виставка
Один з наймасштабніших в Україні проєктів. Щороку юні художники мистецьких шкіл краю презентують понад 1000 творів живопису, скульптури, графіки тощо
-
Унікальний видавничий проєкт «Смаки Буковини»
129 буковинських страв описано у гастрономічному путівнику традиційної кухні, де окрім рецептів, вміщено етнологічні нариси про 71 учасника проєкту та яскраві світлини куточків Буковини
-
Театр із присмаком кави
За підтримки нашого Центру відбулася яскрава театральна імпреза. Дві вистави провідних народних театрів та майстер-класи відомих українських і зарубіжних митців
-
Моя земля – це сила моя
Прем’єра першої творчої роботи з циклу фільмів, які розповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини
ХІД КОНЕМ ПО-КОМАРІВСЬКИ: СПОГАДИ БАГАТОРІЧНОГО КАЛФИ ПЕТРА ГЛАДЧУКА
- Категорія: Звичаї та обряди
Я не знаю, як одним словом сказати, яке моє життя. Музика хіба – бо 60 років мого життя з 80-ти з чимсь – то музика, - так починає свою розповідь Петро Гладчук, багаторічний калфа маланкарський (лідер гурту), калфа празниковий (організатор храмового свята), керівник капели традиційних музик. Про комарівських музик, капелу Петра Гладчука, слава йшла в сусідні села і навіть через Дністер на Поділля. Каже: жарти і музика – то частина його вдачі. І так було змалку, таким вродився.
Одна із перших і найулюбленіших його традицій – Маланка, і вона в Комарові вирізнялася з-поміж сусідніх. Тут головний персонаж єдиний – Кінь, він одягнений у каркасний костюм. З ним гурт парубків співає (до 10 чоловік) і з ними же ходить оркестр. Маланкарських гуртів у селі було кілька, і кожен гурт водив свого Коня. Найстарший з них (за обрядовою ієрархією) – чорний. І Петро Гладчук танцював саме таким чорним Конем. На роль Коня обирали того парубка, який найкраще танцює. Ходили від хати до хати у ті оселі, де є дівчата, а до решти господарів – уже за їхнім запрошенням.
Детальніше...
Скорботна звістка сколихнула спільноту працівників культури Буковини. Відійшов у вічність Володимир Петрович Верстюк — відомий музикант, композитор, художник, керівник народного аматорського оркестру народних інструментів «Гроно калинове» Центру національних культур м. Сторожинець, Сторожинецької міської ради.
Довідково
Народився Володимир Петрович 8 лютого 1943 року в селі Глиниця Кіцманського району Чернівецької області.
Свою трудову діяльність як музикант розпочав у 1963 році, заочно навчаючись у культурно-освітньому училищі.
У 1968 році Володимир Петрович створив ансамбль народної музики, який згодом, завдячуючи майстерності музикантів, виходить на професійний рівень і переростає у оркестр народних інструментів. Колектив бере активну участь у фестивалях, конкурсах та оглядах народної творчості.
Детальніше...
Чим схожі українські солом’яні павуки, скандинавські himmeli та індіанські ловці снів? Як змінився різдвяний дідух і який атрибут є його обрядовою парою? Які солом’яні прикраси асоціюються в українців із Різдвом Христовим? Що спільного між дідухом і різдвяною ялинкою?
Про це йшлося на етнографічній студії «Солм’яні дива з духом Різдва», яку провела кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк, захід відбувався у «Гончаренко-Центрі.Чернівці» і він є частиною зимового етнографічного лекторію.
Детальніше...
Чим відрізняється колядницька традиція у селі та місті, як чернівчани відзначали Різдво Христове сто років тому і як відзначають зараз, які найцікавіші зимові звичаї національних спільнот нашого краю – євреїв, поляків, німців та інших, що таке адвент-календар і коли він з’явився, чи були корпоративи на початку ХХ століття і які страви у чернівчан минулого асоціювалися з зимовими святами? Про це йшлося на етнографічній студії кураторки етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванни Стеф’юк. Джерельною базою заходу стали експедиційні дослідження, а також праці Наталії Гриценко, Лесі Щербанюк, Георга Дроздовського, Ігоря Чеховського, Катерини Валявської.
ЖІНКИ В ІСТОРІЇ ТА УКРАЇНІСТИЦІ: АВТОРСЬКА ЛЕКЦІЯ ПРО ЧОТИРЬОХ НЕЙМОВІРНИХ
- Категорія: Наша робота
8 грудня Україна відзначала День українського жіночого руху. Якщо говорити про історію україністики, народну культуру та етнографію, то роль жінки у цій галузі беззаперечна і видатна – тут варто згадати фольклористичну діяльність Олени Пчілки та Лесі Українки, Костянтини Малицької та Євгенії Ярошинської, дослідження снотлумачної традиції Катерини Грушевської, етнографічні праці Ольги Дучимінської тощо. І звісно, у рамках однієї лекції неможливо окреслити всіх видатних жінок різних часів, котрі творили і творять нашу історію.
Шановні друзі
Контакти
