Мета: сприяти редизайну системи оплати праці в закладах культури на місцевому рівні шляхом визначення актуальних проблем та можливостей впровадження системи стимулювання для працівників з урахуванням показників результативності, якості та ефективності їх роботи.
Завдання: визначити основні проблеми та «вузькі місця», які існують в умовах оплати праці працівників сфери культури;
визначити можливості щодо вдосконалення системи оплати праці та розробити відповідні практичні рекомендації;
провестиоцінкурівня таструктуриоплатипраці врізнихтипахзакладівкультури на місцевому рівні;
з’ясувати, які супутніпроблемив діяльностізакладівкультури єрезультатом проблем з оплатою праці.
Детальніше...Нам - 80
Аматорський театральних рух нашого краю має свою самобутню історію і бере свій початок з другої половини ХІХ століття. Перші аматорські драматичні гуртки у Чернівцях з’явилися під впливом виступів мандрівних німецьких, єврейських, румунських труп, Львівського українського театру товариства «Руська бесіда» при культурно-освітніх та музичних товариствах, які у той період були засновані представниками різних національностей міста.
Із становленням радянської влади на Буковині у 1940 році в Чернівцях були розпущені усі культурно-освітні товариства, народні читальні та їхні аматорські колективи. У той же час нова влада створила мережа клубних закладів, на базі яких й почали організовуватися гуртки художньої самодіяльності. У перші післявоєнні роки відбувається активізація аматорських драматичних гуртків при державних культурно-освітніх установах, профспілкових клубах та навчальних закладах, керівниками яких стали актори Чернівецького Українського муздрамтеатру імені Ольги Кобилянської серед них: М. Котляревський, І Дудич, А Боднарчук, В. Жихарський, В. Безпольотова, Ю. Козаковський, а також група акторів театру імені Шолом-Алейхема.
Детальніше...Іванові Миколайчуку - 80.
Не доїжджаючи до садиби Івана Миколайчука, перед самою Чорториєю, потрібно здолати відрізок дороги, над яким з обох боків густо звисає гілля дерев, складається враження, що проїжджаєш крізь зелений тунель. І вже там приходить відчуття, що ось-ось доторкнешся до чогось прекрасного, до великого.
У самому селі, перед тим як потрапити до рідної хати Івана Миколайчука, гості проїжджають велику дерев’яну арку, а вже далі – сама садиба, у зелених травах та пахучих квітах жасмину. Уже декілька років усім тут опікується Михайло Грицюк – син старшої сестри Івана Миколайчука Фрозини.
«Для жарту представляюся – громадський директор музею, заступник директора, хранитель фондів, науковий співробітник, прибиральник, садівник», - розповідає пан Михайло працівникам Буковинського центру культури і мистецтва.
Він пам’ятає Івана Миколайчука з дитинства. Каже, що якось саме Іван влаштував для нього справжнє свято з нагоди дня народження.
Детальніше...Іванові Миколайчуку - 80
Українська поетична душа кіномитця, лауреата Шевченківської премії (1988) Івана Миколайчука (1941 – 1987), творчий геній якого виростав на животворній народній основі та формувався на традиціях народного мистецтва, органічно вплітається у потужний пласт української культури, що з погляду часової відстані, все більше вияскравлюється своєю неповторністю, багатогранністю та ментальною глибиною.
Як слушно зауважила дослідниця життєвої і творчої долі Івана Миколайчука Л. Брюховецька, упродовж всього життя він «залишався частиною світу, де виріс». Народжений на Буковині у Чорториї, І. Миколайчук генетично увібрав те найкраще, що, окрім природних обдарувань, дозволило йому завдяки невсипущій праці осягнути та піднятися на вершину власного таланту.
Українська народна пісня, яка ще змалку підкорила серце хлопця, дала крила вільним творчим стремлінням заспівати так, щоб його почув увесь світ. У кожній своїй іпостасі – як кіноактор, режисер, сценарист Іван Миколайчук постає колоритно і геніально, що є виявом його простоти і щирості. У книзі споминів українського літературознавця, кінокритика Романа Корогодського «Брама світла. Шістдесятники» (2009) прочитуємо: «Так, Іван Миколайчук – це природа, стихія, дитина Неба. Та він мав ще талант людський – саморозвитку, самовдосконалення. […] Він мав добре перо, розумівся на психології творчости, на тонкощах розбудови чи то цілісного твору, чи то композиції ролі. І, напевно, композиції свого життя».
Детальніше...Вихованці зразкової аматорської вокальної студії «Щасливі діти» взяли участь у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Лови момент», який нещодавно відбувся у місті Кам'янець-Подільський.
- Конкурсна програма була дуже різноманітною та насиченою, – розповіла керівниця студії Альона Татарчук. – У результаті оцінювання наші «зірочки» здобули призові місця.
А ще неймовірні емоції конкурсантам подарували члени журі, відзначивши високий рівень їхньої виконавської майстерності: топ-хореограф України Влад Яма, учасниця дуету «Анна-Марія» Анна Опанасюк та директорка фестивалю Віта Савінська. На згадку про таку зустріч діти сфотографувалися з цими талановитими і знаними людьми.
- Сподіваюся, що для юних вокалістів це стане доброю мотивацією, щоб у подальшому працювати також натхненно, розвивати свої таланти та здобувати нові перемоги, – зазначила Альона Татарчук.