Новини

ВИПОВНЮЄТЬСЯ 100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ ГУДИМИ

3 липня 2026 року виповнилося 100 років від дня народження знаної майстрині народної вишивки, збирачки та популяризаторки фольклору, яскравої представниці народної культури Буковинської Гуцульщини Марії Власівни Гудими.

Марія Гудима (03.07.1926 – 08.02.2013) – відома й самобутня майстриня народної вишивки, заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва. Рідним для неї є село Виженка, що на Вижниччині.

Любов до української мови та фольклору майбутній майстрині прищепив батько, Влас Хоров’юк, а від матері Христини, яка рано пішла з життя, Марійка встигла перейняти любов до вишивання.

Дитинство Марії Гудими важко назвати безтурботним, не була безхмарною і її юність. У важкі міжвоєнні роки треба було виживати, а тому люди ткали полотно, вишивали сорочки та рушники й міняли їх на харчі. Намагалися вишити якнайбагатші візерунки – таку річ швидше хотіли обміняти.

Свято таланту і натхнення: на Буковині підбили підсумки обласного огляду-конкурсу «Буковинська театральна весна — 2026»

Буковинська сцена знову спалахнула яскравими барвами творчості, глибоких емоцій та щирих глядацьких оплесків. Завершився масштабний та довгоочікуваний обласний огляд-конкурс аматорських театральних колективів «Буковинська театральна весна — 2026», який цьогоріч зібрав найкращі творчі сили нашого краю.

Конкурс став справжнім свідченням того, що попри всі виклики сьогодення, аматорське театральне мистецтво Буковини активно розвивається, шукає нові форми та залишається потужним осередком духовності. Протягом конкурсного періоду глядачі та високоповажне журі мали змогу подивитись прем'єри вистав у місті Чернівці та області.

Народні аматорські театри вразили глядачів масштабністю постановок, зрілою акторською грою, глибоким переосмисленням класичних творів та сміливими сучасними експериментами.

Народні аматорські театри малих форм показали себе майстрами лаконічності та влучності, які в межах камерних вистав зуміли підняти гострі соціальні та філософські теми.

Зразкові дитячі театральні студії Буковини — юні, безпосередні, але вже неймовірно талановиті артисти, які підкорили серця публіки своєю щирістю, шаленою енергетикою та довели, що майбутнє українського театру — у надійних руках.

ВІДБУЛАСЯ «КРИЛАТА» ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ

Уявлення про те, що світ зародився з яйця, притаманне багатьом народам світу, а роль птахів у традиціях завжди була вагомою. Саме цій темі присвятили нову етнографічну студію від проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва — «Крилата етнографія: птахи в нашій традиції».

Зокрема, під час зустрічі йшлося про:

• образи птахів на буковинських і бессарабських тайстрах, торбинах, а також килимах;

• образ лелеки і журавля у календарній та родинній обрядовості буковинців;

• плювіальні мантичні обряди (ворожіння на дощ) із чорними півнями на Буковині та Гаваях: що між ними спільного;

ЕТНОГРАФІЯ БЛИЖЧЕ ДО ТІЛА

Тіло і тілесність — ця тема важлива і водночас приватна, адже не про все з тілесного досвіду заведено говорити вголос. Тож у цій темі дуже важлива делікатність. Захід «Етнографія ближче до тіла» розкривав такі підтеми:

• які тілесні заборони існували у наших предків і що вони означають;

• уявлення про вік та як вони змінилися;

• чи були традиційні татуювання у слов’ян та яке значення вони мали;

• стани особливої чутливості у жінок: чому і коли жінка вважалася «нечистою» та як це впливало на її участь в обрядах і суспільному житті;

• сторічні секрети краси наших прабабусь і прадідусів;

• цікаві факти, народні вірування та маловідомі сторінки української культури.