Новини

ЧЕРНІВЦІ СТО РОКІВ ТОМУ: ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ ПРО НАРОДНІ ВІРУВАННЯ ТА МІСТИКУ

54У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відбулася містично-етнографічна студія «Трохи містики, а трохи не містики: Чернівці століття тому», організована за участі Буковинського центру культури і мистецтва. Зустріч була присвячена народним віруванням, забобонам, казковим сюжетам і магічним практикам, поширеним на Буковині на початку ХХ століття.

Які існують уявлення про дитячу душу, що таке «утворити зодію», що можна було почути в магічному салоні Садгори початку ХХ століття, яка улюблена казка Раймунда Кайндля і де він її чув — приблизно таким був вектор заходу.

Початком заходу став музичний виступ фортепіанного дуету «Piano Art» Чернівецької музичної школи імені Миколи Лисенка. Ольга Клименко та Ольга Гаврилиця виконали композицію Анатолія Кос-Анатольського «Коли заснули сині гори» в перекладі Максима Канке. Музичний номер прозвучав на роялі Antonín Petrof і став вступом до тематичної частини зустрічі.

ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АВКСЕНТІЯ ЯКІВЧУКА

23

АНОНС 

7 жовтня виповнюється 100 років з дня народження етнографа, фольклориста, публіциста, діяча культури Авксентія Федоровича Яківчука. Пам’ятним і цінним для нашої установи є те, що з 1962 року він працював у тодішньому ОЦНТ, теперішня назва – Буковинський центр культури і мистецтва. І його дослідницьку та методичну роботу переоцінити складно.

З нагоди визначної ювілейної дати запрошуємо вас, дороге товариство, на лекцію-діалог від кандидаток філологічних наук, дослідниць української культури, співробітниць Буковинського центр культури і мистецтва Ольги Меленчук та Іванни Стеф’юк «Авксентій Яківчук в контексті буковинської гуманітаристики».

 7 жовтня об 11.30 ми будемо раді бачити вас у залі Буковинського центру культури і мистецтва (м. Чернівці, вул. Й. Главки, 1-а).

Запрошуємо!

«ІМЕНА БУКОВИНЦІВ»: У ЧЕРНІВЦЯХ ВІДБУЛОСЯ ПІЗНАВАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ ПРО ІМЕНА, ОБРЯДИ ТА ТРАДИЦІЇ, ПОВ’ЯЗАНІ З КУЛЬТУРОЮ НАЗИВАННЯ

2У Чернівцях відбулося пізнавальне заняття «Імена буковинців», присвячене іменам як важливій складовій традиційної культури Буковини. Учасники говорили про давні й сучасні імена, обряди, пов’язані з хрещенням, народні уявлення про значення імен, а також звичаї, що супроводжували іменини.

Провела заняття Іванна Стеф’юк — кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук.

Ім’я в народній культурі ніколи не було лише способом назвати людину. З ним пов’язували родинну пам’ять, побажання доброї долі, уявлення про характер та життєвий шлях. Під час заняття йшлося про колоритні буковинські імена різних періодів, їхнє походження та побутування, а також про те, як змінювалася традиція іменування під впливом історичних і культурних процесів.

ЧЕРНІВЦІ ТА ПЕРЕДМІСТЯ В ЕТНОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: ВІДБУЛАСЯ ЛЕКЦІЯ ІВАННИ СТЕФ’ЮК

1Днями у Чернівецькій обласній універсальній бібліотеці імені Михайла Івасюка відбулася лекція кандидатки філологічних наук, кураторки етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванни Стеф’юк. Тема зустрічі — «Чернівці і передмістя в етнографічних дослідженнях» — об’єднала дослідників, краєзнавців, працівників культурних установ та всіх, хто цікавиться історією й традиційною культурою Буковини.

У центрі уваги опинилися не лише Чернівці, а й мікрорайони — Садгора, Рогізна, Стара Жучка, Роша. Лекторка простежила, як особливості побуту, звичаїв, календарної та родинної обрядовості цих територій фіксувалися в етнографічних, краєзнавчих та мемуарних джерелах різних періодів.

Вітаємо Одарку Кучеряву з почесним званням!

22Колектив Буковинського центру культури і мистецтва щиро вітає нашу партнерку, очільницю громадської організації «Вишиваний дивотвір», талановиту організаторку культурних проєктів Одарку Іллівну Кучеряву з присвоєнням звання «Почесний громадянин Чернівців»!

Це звання — висока відзнака багаторічної праці, любові до рідного міста, Буковини та її культурної спадщини. Одарка Іллівна — людина, яка не просто зберігає традицію, а оживляє її, передає далі, вплітає у сучасність. Ткацтво, лялькарство, традиція складання поминальних обрядових деревець — у її діяльності це не музейні експонати, а живі знання, наповнені пам’яттю поколінь, родинними історіями та глибокими духовними сенсами.