Сьогодні свій ювілей святкує Валентина Іллівна Шевчук — директорка Будинку культури села Лукавці Берегометської селищної ради!
Свою творчу діяльність Валентина Іллівна розпочала в 1988 році на посаді завідувачки клубу села Липовани Вижницького району, і вже 33 роки поспіль очолює Будинок культури села Лукавці. Направду, працівниця культури від Бога, адже вміння об’єднувати людей, запалювати їхні серця та берегти культурну спадщину даровано їй неспроста.
Нехай Ваш «храм культури» завжди буде наповнений вдячними глядачами, творчою енергією та гучними оплесками. Бажаємо міцного здоров’я, невичерпного натхнення та здійснення найсміливіших мистецьких проєктів!
З повагою та шаною — творчий колектив Буковинського центру культури та мистецтва!
Завідувачка відділу інформаційно-видавничої та проєктної роботи Наталія Філяк 4 травня 2026 року відвідала виїзну презентацію у Львові за участю Віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики України – Міністерки культури України Тетяни Бережної.
Нагадаємо, що 3 квітня 2026 року стартувала державна програма «Тисячовесна» — масштабна ініціатива з підтримки створення українського культурного продукту з бюджетом 4 млрд грн. Проєкт ініційований Президентом України Володимиром Зеленським та реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2026 № 404 «Деякі питання організації та проведення мистецьких конкурсів з відбору культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на реалізацію ініціативи Президента України із створення українського культурного продукту».
Завідувачка відділу інформаційно-видавничої та проєктної роботи Буковинського центру культури і мистецтва Наталія Філяк взяла участь у панельній дискусії «Пам’ять та меморіалізація в Україні у часи війни: між особистим досвідом та колективною репрезентацією». Захід відбувся 30 квітня в Культурно-мистецькому центрі ім. Івана Миколайчука.
Організатори заходу:
• Музей воєнного дитинства;
• ГО «Буковинський центр медіації»;
• Кафедра публічного права ЧНУ ім. Ю. Федьковича;
• Навчально-наукова лабораторія медіації, переговорів та арбітражу юридичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
Учасники дискусії — мешканці Буковини, внутрішньо переміщені особи, родини ветеранів та полеглих героїв, історики, психологи, правозахисники, експерти з перехідного правосуддя, журналісти, медіатори та фасилітатори громадських процесів, молодь та громадські активісти — долучилися до обговорення низки критично важливих питань:
95-ту річницю від дня народження видатного буковинського поета-пісняра Миколи Бакая, чиє слово стало піснею, а пісня — щирою молитвою за Україну, днями відзначили у Чернівцях яскравою мистецькою акцією.
Микола Бакай — поет, який відчував біль і радість рідної землі настільки тонко, що його вірші миттєво підхоплювали легендарні виконавці: Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчук, Павло Дворський, Лілія Сандулеса, Микола Мозговий та Василь Зінкевич.
23 квітня у палаці «Академічний» відбувся вечір пам'яті «Горнусь до тебе, Україно...». Захід об'єднав поціновувачів українського слова у єдиному пориві вдячності митцю, чия творчість давно стала народною для багатьох поколінь.
Кажуть, наївним живописом може займатися лиш людина з чистою душею. Та, яка бачить світ приблизно як дитина. Наївне малярство – щире, стихійне, інтуїтивне і «поза правилами».
«Секрет неймовірної привабливості наївного мистецтва, скоріш за все, криється у його максимальній щирості. Можна навчитися бути художником, але навчитися бути художником-наївістом неможливо – ці люди малюють не розумом, не вмінням, а серцем» , — пише дослідниця наїву в українській культурі Олена Афанасьєва.
Власне, десь так інтуїтивно і «поза правилами» творить Іван Угрин. Людина непересічна: від малої дитини колекціонує цікаві речі, зберігає свою першу (зовсім крихітну) сорочку, у зрілому віці почав малювати картини-метафори (кожна із загадкою). Любить створювати щось цікаве своїми руками — чи то фонтан, чи піч просто неба, а чи статую-метафору. В себе вдома має кімнату-музей, де відвідувач побачить еклектику у чистому вияві: старожитні фотографії, розмальований череп із афоризмом, десятки цікавих статуеток та зразків посуду різних країн світу і метафоричний герб родини Угрин із генеалогічним деревом на звороті. Цей музей знаходиться у Снятині, але його немає на жодній карті. Його відвідати може тільки той, кому довіриться власник колекції і впустить у свій світ.