Народному аматорському духовому оркестру «Дністер» Хотинського будинку народної творчості та дозвілля Хотинської міської ради днями виповнилося 80 років.
Це колектив зі славною історією. У 1973 році постановою колегії Міністерства культури УРСР йому було присвоєно звання «народний аматорський», а його тодішнього керівника Федора Станішевського удостоєно звання «Заслужений працівник культури України».
Оркестр «Дністер» бере активну участь в обласних святах до визначних державних дат, обласних та міських марш-парадах, фестивалях і батлах духової музики, а також у концертно-патріотичних програмах для дітей та молоді, популяризуючи й розвиваючи культуру духового звучання. Музиканти є ініціаторами низки благодійних акцій на підтримку Збройних Сил України, зокрема «Ми з України», «Ще не вмерла України» та «Україна — це ми».
АНОНС
У яких традиціях головними виконавцями є не люди, а тварини? Для чого на Гуцульщині вовків запрошують на Святу вечерю, чому ведмеді в маланкарській традиції борються, які містичні і зворушливі обряди пов’язані з кішками, які існують жартівливі і не дуже обряди про кіз, чим «водіння Кози» подібне до обряду «водіння Барана», які таємниці приховує гуцульське та бессарабське вівчарство — про це та багато іншого дізнаються відвідувачі етнографічної студії «Невідоме про відоме: тварини в нашій традиції».
Вистава «Буна» за п'єсою Віри Маковій у виконанні Народного аматорського театру малих форм «Веселка» Центру культурного простору села Лівинці стала справжньою яскравою подією для всієї громади. Ця глибока драматична постановка, представлена 19 червня в межах обласного огляду-конкурсу аматорських театральних колективів «Буковинська театральна весна», вкотре довела, що аматорське мистецтво здатне порушувати складні соціально-психологічні теми та тримати глядача в напрузі від першої до останньої хвилини.
П'єса сучасної української драматургині Віри Маковій побудована на реальних історіях буковинських родин і просякнута автентичним місцевим діалектом. Слово «Буна» тутешньою говіркою означає «бабуся». Проте образ головної героїні далекий від лагідної старенької із казок. Сюжет розгортається навколо авторитарної Буни, яка суворістю тримає в покорі свою 19-річну онуку Орисю. Жорсткий тотальний контроль, важка селянська праця та глуха стіна нерозуміння між поколіннями створюють на сцені гнітючу атмосферу безвиході й приреченості. Орися мріє вирватися до столиці на навчання, але потрапляє у замкнене коло сімейної деспотії та зрештою обирає важкий шлях заробітчанства за кордоном, повторюючи трагічну долю тисяч українців.
19 червня Music Hall Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка став майданчиком для важливого професійного діалогу — тут відбулося засідання обласної ради директорів мистецьких шкіл. Захід об’єднав керівників мистецьких шкіл Буковини для підбиття підсумків навчального року, розв’язання нагальних питань та планування майбутніх кроків.
Важливість зустрічі підкреслила присутність почесних гостей: заступника начальника Чернівецької обласної державної адміністрації Оксани Сакрієр, начальника управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації Еріки Черней та директора Буковинського центру культури і мистецтва Миколи Шкрібляка.
17 червня в Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася непересічна подія — презентація книжкових новинок від письменниці та волонтерки з Харкова Людмили Охріменко.
Пані Людмила родом з українського Криму. Дитинство провела у бабусі на Слобожанщині, а наразі проживає в Харкові.
З 2014 року вона займається волонтерською діяльністю. До 2017 року їздила на передову, а потім почала писати книжки про війну. Зараз увесь прибуток від продажу видань віддає на допомогу фронту. Сама себе називає невиправною оптимісткою, яка вірить, що дива трапляються там, де їх ретельно й наполегливо створюють працьовиті люди.