Чернівецька область – найменша і одна з найбільш розмаїтих областей України. І її «етнографічний паспорт» - елементи нематеріальної культурної спадщини – промовисто свідчать про те, наскільки багатими є її традиції.
У цій стислій інформації хочемо назвати ті елементи нематеріальної культурної спадщини, які репрезентують Чернівецьку область на місцевому, всеукраїнському і міжнародному рівнях.
До обласного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, які наразі не увійшли до національного, належать такі елементи:
- обряд на викликання дощу «ховання ляльки»;
- обряд віншування чоловіків-іменинників «чугою»;
- буковинський тканий рушник;
- будівельна традиція «суха кладка» у Чернівецькій області;
- буковинський ґердан;
- традиції випікання обрядового великоднього хліба на Буковині;
До національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини від Чернівецької області увійшли такі елементи:
- новорічна традиція буковинського маланкування;
- гуцульська боднарка;
- буковинське поминальне деревце з дарами;
- буковинський урочистий вінок з ковилою;
- буковинські і бессарабські тайстри: традиції виготовлення і побутування;
- коболчинська кераміка;
- традиція випасання худоби на буковинських полонинах та бессарабських стинах Чернівецької області;
- традиції Святого вечора на Буковині.
Про жартівливі бессарабські парованки та «бешкетні» традиції на Андрея та Івана Купала, а також про вливанку і епатажну «грушку» йшлося на етнографічній студії «Тексти і підтексти. Трохи жартівливих традицій». Говорили також про перегуки весільного та маланкарського обрядів, про етнографічні перипетії на перед весільній традиції «йти у питанє», про роль гумору в календарній та родинній обрядовості та про тих, кого називають сміхованцями.
Заняття провела Іванна Стеф’юк — кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту “Спадщина” Буковинського центру культури і мистецтва. Захід відбувся у «Гончаренко-Центрі.Чернівці» у рамках традиційних відкритих лекторіїв про нематеріальну культурну спадщину Буковини.
Таємниці полонинського молочарства і сирної пластики, історія бринзи в Україні, найцікавіше про «молитву на молоці» та молочні купелі, яким є образ кози, вівці та корови в українській традиції та які пастуші обряди перейшли в дитячі ігри? Про це йшлося на етнографічній студії від проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва «Перший смак світу. Молоко в нашій традиції».
Заняття провела кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту “Спадщина” Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк. Захід відбувся у «Гончаренко-Центрі. Чернівці» у рамках традиційних відкритих лекторіїв.

15 жовтня в Києві напередодні Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини (який відзначається 17 жовтня) в сесійній залі Київської обласної ради відбувся обласний науково-практичний семінар "Код нематеріальної культурної спадщини: науковий дискурс і практика збереження. Громади як носії традицій та партнери в дослідженні культурної пам'яті". Організатори - Київська обласна рада, Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, Департамент культури та туризму Київської обласної державної адміністрації.
У селі Коритне Банилівської територіальної громади відбувся пізнавальний майстер-клас із приготування страви за рецептом із книги “Смаки Буковини”. Учасники готували фаршировану рибу — страву, яка здавна вважається окрасою буковинського столу.Участь у заході взяв начальник Вижницької районної військової адміністрації Сергій Чеботар, а також голова Банилівської сільської ради Василь Соломко, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк, директори освітніх закладів громади та місцеві господині.Нагадаємо, «Смаки Буковини» - видавничий проєкт, який у форматі гастрономічного путівника показав розмаїтість буковинської кухні від Черемоша до Дністра. Керівник проєкту «Смаки Буковини» і автор однойменної книжки – директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.