Новини

ЕТНОКУЛЬТУРНЕ РІЗНОМАНІТТЯ УКРАЇНИ: ДОСВІД БУКОВИНИ

1_2Днями в Одесі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Етнокультурне розмаїття України: загальнонаціональна єдність та євроінтеграційний поступ». Організатори події – Міністерство культури та інформаційної політики України, Державна архівна служба України, Одеська національна наукова бібліотека, Департамент культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської ОДА, Одеський обласний центр української культури, Одеське відділення Національної спілки краєзнавців України, факультет історії та філософії Одеського національного університету.

Екскурсія просторами Центру

1_922 серпня, в переддень значних державних дат - Дня Державного Прапора та дня Незалежності України відбулася цікава тематична екскурсія внутрішньо переміщених українців, які зараз проживають в Чернівцях до Буковинського центру культури і мистецтва. Екскурсію організувала Лариса Бєлова, відома в краї співачка, культурна діячка. Всіх гостей провела залами Центру заступник директора БЦКМ Любов Шилюк та ознайомила із виставкою вишитих писанок Івана Остап'юка і творчих робіт вишивального клубу "Вечорниці", керамічним простором та художнім дереворізбленням із колекції директора БЦКМ, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка.

Вітаємо Дмитра Волошина!

vol25 серпня свій ювілей святкує музикант, хормейстер, керівник народного аматорського хорового колективу працівників культури Кельменеччини, аматорського ансамблю народної пісні «Родина», художній керівник будинку народної творчості та дозвілля села Іванівці Дмитро Миколайович Волошин!

Під керівництвом Дмитра Миколайовича аматорський хоровий колектив працівників культури здобував другі місця в номінації «Народний спів» на обласному конкурсі аматорських хорових колективів ім. С. Воробкевича. У 2017 році колектив став лауреатом обласної рейтингової культурно-мистецької програми «Галерея Пошани» у номінації «Кращий аматорський хоровий колектив». У 2021 році хору було присвоєно звання «Народний аматорський колектив». За 57 років трудової діяльності ювіляр зарекомендував себе як грамотний працівник, авторитетний та досвідчений керівник.

Шановний ювіляре! Працівники Буковинського центру культури і мистецтва шлють щирі вітання й теплі слова вдячності за справу, якій Ви віддані. Здоров’я Вам, злагоди, благодаті та миру на многії, многії літа!

Вітаємо Іллю Кришмару!

illaСьогодні свій ювілейний день народження святкує керівник народного аматорського оркестру народних інструментів «Плаюл Херцей» будинку культури міста Герца, заслужений працівник культури України Ілля Кришмару.

Понад 50 років свого життя Ілля Костянтинович віддав служінню Музиці. Під його керівництвом у 1991 році за професіоналізм та високий виконавський рівень оркестру народних інструментів «Плаюл Херцей» було присвоєно звання «Народний аматорський».

Шановний ювіляре! Ваш професіоналізм як керівника оркестру – запорука якісного виконання та звучання музичних композицій, що викликає щире захоплення знавців музичного мистецтва в Україні та за кордоном.

Колектив Буковинського центру культури і мистецтва зичить Вам міцного здоров'я, родинного щастя, спокою та миру. Нехай Ваше життя буде щедрим на нові досягнення та яскраві перемоги. Рясних творчих ужинків, натхнення та людської вдячності за нелегку, але таку потрібну людям працю!

 

ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ «МІСЦЕ СИЛИ. БЕССАРАБСЬКИЙ АКЦЕНТ»

1_9Нашу Чернівецьку область у етнографічному сенсі можна назвати Україною в мініатюрі, адже етнографічно тут тісно переплетені власне буковинські, гуцульські, бессарабські та покутські смисли. Який він – бессарабський колорит? Про це йшлося на нашій новій етнографічній студії. Зокрема, лекторка, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк розповіла про такі цінні явища нашої культурної спадщини, як традиція килимарства, традиція виготовлення та побутування тайстр, гончарство у Коболчині (діяльність Івана Гончара та Василя та Ольги Николайків), техніка «суха кладка», феномен творчості Вікторії Китайгородської, фольклор затоплених сіл («дністровської Атлантиди») у записах Івана Безручка, самобутність бессарабських Дідів з таланками (маланкарський образ) та багато іншого.