Новини
«ГОЛОС ТИХОЇ БЕЗОДНІ»
- Створено: Понеділок, 01 червня 2026, 11:28
«Голос тихої безодні» — це художнє осмислення генетичної травми, яку українці несуть крізь покоління. Вистава за цією п'єсою акцентує увагу на тому, що пам’ять може спалювати, але саме через прийняття своєї правди й болю приходить справжнє визволення та віднайдення внутрішньої свободи.
30 травня у Мистецькому просторі "Шепетівка" відбувся показ вистави "Голос тихої безодні" за п'єсою Н. Нежданої, яку презентував театр "Зграя" у рамках обласного огляду-конкурсу аматорських театральних колективів "Буковинська театральна весна".
Моновистава за п'єсою відомої української драматургині — глибока психологічна драма, що трансформує трагедію Голодомору 1932–1933 років у художнє дослідження історичної пам'яті. У центрі сюжету — боротьба героїні з внутрішнім страхом та травмою, що розкривається через лаконічний сценічний символізм.
МАГІЯ ВИБІЙКИ
- Створено: П'ятниця, 29 травня 2026, 14:36
В рамках Національного тижня безбар’єрності — щорічної ініціативи, мета якої — привернути увагу до створення рівних можливостей для всіх громадян, незалежно від віку, статі, стану здоров’я чи інших особливостей, 29 травня відбувся цикл майстер-класів з давнього традиційного ремесла українців – вибійки. Захід провели для дітей та молоді з інвалідністю Магальського дитячого будинку-інтернату та відвідувачів Благодійної організації "CARITAS" м. Чернівців.
Вибійка — традиційна українська техніка декорування тканини. На полотно вручну наносять фарбу за допомогою різьблених дерев'яних штампів (кліше). Це старовинне ремесло використовують для створення унікальних орнаментів на одязі (спідниці, хустки, фартухи) та домашньому текстилі (скатертини, рушники, торбинки тощо).
ТРОХИ БАРВИСТОЇ ЕТНОГРАФІЇ
- Створено: П'ятниця, 29 травня 2026, 12:27
Літо – це пора кольорів, смаків і запахів. 27 травня, практично на порозі літа відбулася камерна етнографічна студія "Барвиста етнографія: кольори у нашій традиції". Захід відбувся у "Гончаренко-Центрі.Чернівці" у форматі розмови-роздумів про те, як розвивається колористика традиційного буковинського і бессарабського ткацтва, що означають червоний, білий, чорний кольори в нашій традиції, які "кольорові стереотипи" існують у світі тощо.
СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ АНДРІЄВІ ОСТАПЧЕНКУ
- Створено: П'ятниця, 29 травня 2026, 11:26
Сумна новина сколихнула мистецьке середовище Буковини – цими днями відійшов у засвіти Андрій Остапченко (1973-2026), майстер народного ткацтва.
Андрій Олександрович був із тих майстрів, що постійно перебував у творчому пошуку, а народним ткацтвом зацікавився ще у шкільному віці. Згодом опанував ткацтво, і серед його виробів – рушники, тайстри, запаски, доріжки. Був вимогливим до себе, скрупульозним. Популяризував культуру буковинського ткацтва як у Чернівецькій області, так за її межами.
Колектив Буковинського центру культури і мистецтва висловлює щиросердні співчуття рідним та близьким Андрія Остапченка. Світла і вічна пам’ять майстрові.
«ЖИВА ТРАДИЦІЯ: ЗНАЙОМІ НЕЗНАЙОМЦІ»
- Створено: П'ятниця, 29 травня 2026, 11:18
Традиції та нематеріальна культурна спадщина Чернівців, мікрорайонів міста і ближніх сіл – такий акцент етнографічної мандрівки і презентації «Жива традиція: знайомі незнайомці» у Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Михайла Івасюка.
Яким є «кулінарний портрет» Чернівців, Садгори, Рогізни, Старої Жучки, Великого Кучурова, Чагра (за матеріалами проєкту «Смаки Буковини»), яка специфіка споряджання буковинського поминального деревця з дарами у селах Горбова, Остриця, Бояни, Волока, Коровія, що передбачає культура носіння буковинського обрядового вінка з ковилою (села Топорівці, Рідківці, Чорнівка, рідше – Магала), відвідувачі також почули про самобутню оазу народної культури «Дідова хачина» (село Чагор, засновниця – майстриня з нанизування бісеру та художньої обробки шкіри Наталія Машталір). Також детально йшлося про маланкарську та одягові культуру села Мамаївці і про внесок майстрині Галини Українець у збереження нематеріальної культурної спадщини. Захід провела захід кандидатка філологічних наук, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина», завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк.