Оновлюємо світ разом

DSC 9015Колись мудрі казали: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». Кожна писанка - це своєрідний маленький світ. Є у ньому небо із зорями, вода з рибами, дерево життя з оленями й птахами, засіяне поле і трибанні церкви… Усе це потрібно малювати у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу в нашому світі.

Історія писанок сягає у далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі. Перетворювати звичайнісіньке куряче яйце на чарівну писанку в давні часи вміла кожна слов'янка. Вона, як хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ». Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: непочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, узята з півнячих грудок.

Детальніше...

Онлайн-огляд "PRO: читати". Випуск десятий.

maxresdefaultЧерговий випуск "PRO:читати" знайомить із дуже особливим романом. Остання крапка у ньому була покладена 20 квітня 1940 року в сам день народження його автора. Петро Шекерик-Доників і його "Дідо Иванчік" - то щось значно більше, аніж просто художній роман про Гуцулію...

Детальніше...

Звідки стирчать вуха барвистої традиції і що про це думають брати Грімм

173251168 2945128825731354 5236012900078609453 nЧим ближче до Великодня – тим частіше можна натрапити у магазинах на іграшкових зайчиків, поруч із якими – барвисті шоколадні яйця. Але ж.. зайці не несуть яєць. Але ж … ведмеді також не літають, а у маланці вони чомусь крилаті. Як свідчать дослідження, то образ зайчика, який розносить дітлахам солодкі подарунки напередодні Великодня, поширився з Німеччини, хоча має і значно давніші корені. Детально цей образ дослідив Остап Українець.

Детальніше...

До 100-річчя Олекси Романця

Романець Олексій Стратонович2 квітня виповнюється 100 років від дня народження Олекси Стратоновича Романця – українського літературознавця, письменника, фольклориста і краєзнавця. Цей вчений – один із тих, хто налагоджував співпрацю між Україною, Молдовою та Румунією, своє покликання вбачав у «налагодженні мостів» міжкультурного та міжетнічного діалогу. Особливо детально вивчав українсько-молдовські та румунські взаємозвʼязки.

Наукова та публіцистична спадщина вченого становить понад 600 праць, серед яких варто виокремити такі: монографія «Джерела братерства: Богдан П. Хаждеу і східно-румунсько-українські взаємини», книги «Ой Хотине, граде давній», «Літературна Буковина», «Джерела братерства», «Буковина в піснях», численні наукові та науково-популярні статті.

У 1996 році за вагомий вклад в краєзнавство Буковини Олекса Стратонович Романець заслужено удостоєний звання «Почесний громадянин м. Чернівці», у цьому ж році він став лауреатом літературної премії імені Дмитра Загула, а в 2002 році - лауреатом літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича.

Як зазначає Чернівецький обласний краєзнавчий музей на своїй офіційній сторінці, 2009 року за рішенням сесії міської ради у Чернівцях іменем Олекси Романця названа вулиця, яка з’єднує вулиці Хрещатинську та Мармарозьку, а 5 серпня 2010 року в Чернівцях відкрили меморіальну дошку науковцю (по вул. У. Кармелюка,10, де він проживав з 1965 до 1975 року), а також заснували обласну премію ім. О. Романця за розвиток краєзнавства та збереження культурної спадщини Буковини.

Детальніше...

Буковинські етнологи про «смачну традицію» - борщ

ob-05 1568611223Одна зі страв української кухні, котра вже давно є її репрезентатором на етнокультурній карті світу, потрапила в особливе поле зору після того, як увійшла до трійки найкращих перших страв світу за версією CNN Travel . Директор Буковинського центру культури та мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» БЦКМ, кандидатка філологічних наук Іванна Стефʼюк (Олещук) поспілкувалися з цього приводу з редакцією інформаційного агентства «АСС». Пропонуємо нижче сам матеріал.

Буковина – край з різноманітними культурами та звичаями. Тут тісно співіснують чимало народностей, які роками діляться між собою власними традиціями, піснями, легендами, і, навіть, рецептами.

Детальніше...