Невтрачена частинка нематеріальної культурної спадщини буковинців зібрана Іваном Снігуром

Буковина – поліетнічний край, багатий на рукотворні ужиткові та побутові речі, які мають у собі генетичний код, що визначає ідентичність та етнографічну самобутність його мешканців. Краєзнавчий музей – саме той культурно-освітній та науково-дослідницький заклад, який вивчає, зберігає та демонструє широкому колу глядачів унікальну спадщину свого народу. Впродовж років його колекція поповнюються новими експонатами.

Нещодавно фонд Чернівецького обласного краєзнавчого музею збагатився зібранням старовинних речей, творів мистецтва та книг із колекції етнографа, краєзнавця, мистецтвознавця, заслуженого майстра народної творчості України з писанкарства, лозоплетіння, розпису ікон на склі, збирача старожитностей, почесного громадянина міста Чернівці Івана Снігура, який зробив вагомий внесок у розвиток культури не лише Буковини, але й України.

16 серпня 2021 року в музеї відбулося відкриття виставки «І.Н. Снігур. Невтрачене. З Україною у серці.». Гостями заходу були друзі колекціонера Сергій Булей, Петро Кобевко, Рудольф Лекалов та Лариса Бєлова, представники бібліотечної, музейної сфери, поціновувачі традиційної культури.

Осмислення культури як один із кроків до розуміння державної незалежності

На символічному роздоріжжі відразу двох важливих для кожного українця дат – дня народження Олега Ольжича (21 липня) та Дня Незалежності України (цьогоріч – ювілейного) відбулася нічна етнографічна студія «Осмислення культури як один з кроків до розуміння державної незалежності. Організатори зустрічі – Клуб родинного відпочинку «Буковинська Троя» та етнографічний проект «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва. Гості заходу – компанія «DirectAuto», які у такий спосіб вирішили відзначити 23-ту річницю з часу заснування своєї компанії.

Здавалося би, що пізнавати культуру власного міста, області чи етнографічного регіону – легко, адже ми тут народжені і тут все до болю знайоме. Але мабуть не кожен буковинець знає, у чому феномен Шипинецької культури, які з прадавніх народних ремесел прирівнювалися до сакральних і чому, а тому таку етнографічну студію доцільно би назвати «Неймовірне поруч».

Буковина вшанувала «найбільшого інтелектуала українського націоналізму»

Олег Кандиба (Ольжич) – вчений зі світовим імʼям, археолог, культуролог, письменник та український націоналіст. Саме він свого часу відкрив світові феномен шипинецької культури – її артефакти віднайшли на Буковині ще в середині ХІХ століття, проте системно дослідив їх саме Олег Ольжич. Тема «буковинського Трипілля» щороку обʼєднує істориків, археологів, культурологів, літературознавців, музеєзнавців та етнологів та науково-мистецький семінар «Вогонь Трипілля», який вже традиційно проводиться в Клубі родинного відпочинку «Буковинська Троя» за ініціативи її директора, краєзнавця, громадського діяча, мецената Володимира Воронюка. Організатори заходу – КРВ «Буковинська Троя» та Буковинський центр культури і мистецтва (очільник – заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк).

Фундаторові української музичної фольклористики – 150

Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що 2021 рік – зірковий для українського науково-культурного простору. Адже саме цього року ми святкуємо 150-літні ювілеї таких видатних постатей, як Леся Українка, Володимир Гнатюк, Лесь Мартович, Василь Стефаник. І сьогодні, 17 липня, виповнюється 150 років від дня народження українського композитора, музикознавця, етнографа, фундатора української музичної фольклористики, вченого з світовим іменем Філарета КОЛЕССИ.

Філарет Колесса народився у родині духовенства на Стрийщині, і два його брати зробили також вважливий вклад у розвиток української культури. Іван Колесса – відомий етнограф, Олександр Колесса – літературознавець. Батько братів Колессів доклав великих зусиль, щоби його сини отримали якісну освіту і відбулися як особистості. Мати ж виховала їх в найкращих традиціях української еліти.

Філарет був спраглий музики і фольклору приблизно відтоді, відколи визначився зі своїми пріоритетами. І великий вплив на нього мав дядько матері – Іван Лаврінський, український композитор-музикознавець, диригент. Фахівці-музикознавці вважають Івана Лаврінського співтворцем українського композиторського стилю. В роду по матері Філарета Колесси є ще одна відома постать – співак світової слави, тенор Модест Менцінський.