Одна з найбільш поширених і значимих традиції України – традиція Святого вечора як комплекс обрядів та практик. Він включає духовно-обрядову підготовку (дотримання Пилипівського посту), виготовлення різдвяної атрибутики (різдвяні шопки та звізди, солом’яні павуки та дідухи тощо), Святу вечерю та її традиції, колядування, а також вертепні драми в її місцевих різновидах («Царі» («Крайї»), «Іроди», «Янголи» та багато ін.). Днями відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури і стратегічних комунікацій України і за його результатами до національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено елемент «Традиції Святого вечора на Буковині». Елемент внесено саме як комплексний і він в себе включає всі вищезазначені семантичні складники. Охоронний номер елемента - 108 н.к.с. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства культури і стратегічних комунікацій України.

Результати обласного конкурсу виконавської майстерності (ансамблевої гри) серед учнів відділів народних інструментів мистецьких шкіл по класу бандури «Грай, бандуро!»

МАМАЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА ІМ. Д. ГНАТЮКА

Друга категорія ( 11-12 років)

І місце:

- Анна Коляско та Єва Лунгул (викладачка Ліліана Рихло).

ЗАСТАВНІВСЬКА ШКОЛА МИСТЕЦТВ

Перша категорія ( 7-10 років)

ІІ місце:

- Дарина Бурдейна та Олександра Михайлюк (викладачка Галина Мінтенко).

Обласні конкурси виконавської майстерності тривають. 28 березня завершили свої конкурсні змагання юні скрипалі. Учасники з усієї Буковини впродовж десяти годин доносили свої музичні задуми та змагалися у майстерності звуковидобування, технічних та штрихових вправностях.

За словами голови журі Ігоря Кадюка - голови циклової комісії «Оркестрові струнні інструменти», викладача-методиста по класу струнних інструментів Чернівецького обласного фахового коледжу мистецтв ім. С. Воробкевича, заслуженого артиста України - основним завданням усіх музикантів є відтворення характеру твору усіма виконавськими засобами. Для кожного з учасників члени журі знайшли слова підтримки та заохочення для наступних конкурсних змагань.

Етнографічна та культурологічна розмова навколо «Тіней забутих предків» зібрала зацікавлену аудиторію 26 березня у «Гончаренко. Центрі-Чернівці». Захід проводився у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва. Зокрема, йшлося про історію написання повісті «Тіни забутих предків», про роль гуцульського діалекту як стилістичного та ментального маркера, а також про видання цього твору в 2024 році у видавництві «Брустури», яке повертає творові автентичну назву (ту, яку можемо бачити у прижиттєвих виданнях), повертає мовний колорит тощо. Інший зріз розмови – феномен фільму «Тіні забутих предків» - його історія, найцікавіші епізоди знімального процесу, а також порівняння літературної та краєзнавчої версії сюжету (останнє – за програмою Уляни Маляр «Знай своє»). Ще окремий вектор розмови - відома акція спротиву на публічному показі «Тіней забутих предків» у Києві, де проти репресій інтелігенції виступили Іван Дзюба, Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл.