Світоглядне «OMNIA MEA MECUM PORTO» поезії Богдана Гасюка

            За-чин... Зачинається життя як чин ліричного героя, який відчитує діалектичне сусідство вінчальних і поминальних порогів, який з воріт споглядає неканонічне (чи потойбічне?) чорне весілля, який чує «многая літа» і «вічная пам'ять» у своїм часі так згуста і почергово, що він розуміє: то просто чорне змінюється в біле, кінець переходить у зачин. І герой іде і потихо вимовляє навперед себе:

«пантруйся ж, хлопче,-
свою дріботність бережи,
серед всього безмежжя і просторів,
бо ти – дрібонький бог, що понад прірвою біжит,
несучи й свою пречисту провість..»

Від буднів до казки: трохи про черевички з дерева

Усі, напевне, пригадують ілюстрації до казок Шарля Перро чи братів Грімм, де герої - у дерев`яних черевичках. Насправді це не фольклорний вимисел, а факт традиційної культури багатьох країн Європи. Селяни Швеції, Голландії, Данії, Литви та інших країн справді носили взуття з дерева (особливо для роботи на фабриках та шахтах, щоби уникнути травматизму). Називалися такі черевички по-різному - трескури, сабо, кломпи. Взуття добре захищало, хоча й мало суттєвий недолік - натирало мозолі. Тому під черевики намотували тканину, в нас цю тканину для обмотування називають онучі, портянки.

До речі, саме від назви черевичків "сабо" походить слово "саботаж": робітники Голландії на знак протесту кидали ці черевички у верстати, аби зірвати робочий процес, робітники Франції стукали ними об бруківку, щоби проголосити свою незгоду з умовами праці.

Буковинські етноакценти на прикладі обрядового життя села Горошівці

Нещодавно у Сучаві світ побачила новітня колективна монографія «Розвиток сучасної мистецько-педагогічної освіти: національний і європейський контекст». Це видання, у якому читач знайомиться із основними напрямками розвитку сучасної педагогічної науки крізь призму міжнародного дискурсу, сучасних методологічних підходів, а також етнокультури України, Румунії, Польщі та ін. Одним із співавторів монографії став професор кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, очільник Чернівецького обласного об’єднання ВУТ «Просвіта», народний артист України, знаний співак та педагог Іван Дерда, який фокус наукового пошуку зосередив на темі «Історичні аспекти розвитку і функціонування етнографічного процесу на основі села Горошівці».

 Етнографічний досвід села Горошівці багато чим репрезентативний у дискурсі буковинознавчих студій. Адже це – рідне село етнографа Корнила Ластівки, село з виразними наддністрянськими колоритами і вивчення його етнокультури важливе відказу в кількох аспектах.

Скриня: Автентичний сейф чи знакова система?

Як пояснити, що таке скриня, людині, яка поки що нічого не знає про побут ХІХ століття? Автентичний сейф – мабуть, десь така метафора буде доречною. Цей предмет здавна був добре відомий нашій традиції. Зрештою, не тільки нашій. А ще скриня доволі універсальна річ, адже це - одночасно шафа для найцінніших речей, вона могла слугувати також столом і навіть ліжком (залежно від форми), скриня була символом родинної заможності. Що цікаво – є відомості про те, що подекуди роль скрині могла виконувати бочка (бодня) – наприклад, на Рівненському Поліссі. Зберігати у боднях могли одяг, цінні речі тощо. Особливу популярністю скрині мали у ХІХ-ХХ столітті, і вони посіли особливе місце серед традиційних українських елементів інтер’єру житла.