ЯКА ПАСКА «ПРАВИЛЬНА»: КОРОТКІ ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗДУМИ

Паска (дора, рогата паска, кучерява паска, сирна паска) та великодні бабки з кукуцами – цілий комплекс обрядової випічки, яка покликана стати символічним атрибутом одного з найбільших християнських свят – Великодня. Здавалося би, тема популярна і ніяких додаткових розмислів не потребує, адже про цей вид обрядового хліба знають всі, а особливо вірні рідній традиції люди навіть уміють її правильно пекти і прикрашати. Але систематичні суперечки з приводу того, яка паска «правильна» і чи можна купувати паску на замовлення, а чи традиційною вважається лише випечена власноруч – власне, певні розбіжності у поглядах і мотивували написати цей невеликий есей.

КВІТКА ВІЧНОСТІ: ОБРЯДОВЕ ЖИТТЯ ХРЕЩАТОГО БАРВІНКУ

Мабуть, багато хто знає про те, що хрещатий барвінок є одним із квіткових символів України. Виразна, стійка до погодних умов рослина, яка присутня у багатьох обрядах, легендах і навіть містичних уявленнях.

Якщо вчитатися у етимологію слова, то дізнаємося, що слово «барвінок» прийшло у нашу мову з латинської від *vinca(назва рослини) та *pervincire(обвивати, обплітати, вити (плести)). Тож навіть на звуковому рівні слова «вінок» і «барвінок» у нашій мові асоціативно споріднені. Барвінок – рослина для вінків. При тому вінків дуже різноманітних. Чи не найвідомішими є весільні барвінкові вінки, і самі передвесільні обряди, що передбачають виготовлення весільної атрибутики з барвінку називаються «барвінкові обряди» або ж «вінкоплетення». На Буковині добре збережена традиція урочисто іти по барвінок у супроводі невеликого обрядового почету.

Весільний дружба, ватажел, батажей, боярин: почесті і обов'язки обрядового чину

 І в молодят, і  в їхніх батьків на весіллі є кілька обрядових «заступників», котрі візьмуть на себе чимало ролей для того, аби дійство ішло чинно і за порядком. Для батьків такими «заступниками» є весільні батьки (у різних регіонах натрапимо на різні назви і трактування того, скільки їх повинно бути), а довіреними особами молодят є дружби і дружки.

 У межах цього нарису хотілося би поговорити саме про дружбів, яких, до слова по-різному називають у різних регіонах. Десь кажуть «дружба»,«дружко» – ці назви вказують на те, що дружба і наречений – це приятелі, товариші, а нерідко -  й побратими. За дружбу на теренах Буковини, Прикарпаття та ін. не може іти рідний брат (бо це вже певне змішування обрядових ролей). Десь дружбу називають «боярин» - і це не тільки відгомін княжих традицій, а і вказівка на те, що весільний дружба має чималий вплив у весільному чині, він має обрядову владу.

На Буковині дружбів називають словами «ватажèл»,«ватаг», «батажей» (з рум. Vatăjél). В румунській мові це слово має кілька значень, і одна з них керівник, розпорядник, лицар честі на весіллі [2]. Це слово співзвучне і з відомими вам словами «ватаг», «ватажок», які також означають чоловіка-лідера у різних середовищах. І що цікаво, фемінітива від слова «ватажèл» у обрядовій лексиці Буковини ми не зафіксували – дружок так і називають – «дружка». Як і немає фемінітива в даному обрядовому контексті до слова «боярин» - старший боярин є, старшої боярині – немає.  На нашу думку, це лексичний маркер гендерних уявлень суспільства, що головним є чоловік, він повинен розпочати обряд весілля і він повинен закінчити.

ВАСИЛЬ, ВАСИЛЄНИК: НОВОРІЧНИЙ ХЛІБ З ЛЮДСЬКИМ ІМЕНЕМ

Традиційний український новорічно-різдвяний хліб – десь це калач (колач), десь корочун (крайчун), а десь... Василь, або ж василєник. Корочун і Василь – вони настільки подібні формою і «ритуальним життям», що ми припускаємо, що йдеться про різні у часі назви одного і того ж виду обрядового хліба. Якщо корочун – це дохристиянська назва, то «Василь», василєник має близьке споріднення з грецькою традиційною культурою і може вважатися саме новорічним хлібом християнського періоду нашої духовної традиції.

Корочун, крейчун, кречун, ґереджун, василєник, Василь поширений серед українців Карпат, і одна з назв – «кречун» - на нашу думку, лягла в основу популярного прізвища на прикарпатській Косівщині – Кречун.

Випікають такий хліб напередодні Святвечора, а вживають напередодні Василія (за старим чи новим стилем). Відомий такий хліб окрім українців, полякам, словакам, румунам, молдованам, угорцям, болгарам та грекам, також іншим народам.