Великдень у еміграції: погляд на традицію крізь призму роману Іллі Киріяка «Сини землі»

Цьогорічний Великдень буде не таким, до якого ми звикли. Тому можливо саме зараз найкраще дасться до роздумів одне зіставлення: якою була українська традиційна культура у період свого етнографічного розквіту і як вона стала розвиватися за океаном, привезена до Канади покутянами та буковинцями разом із запасами зерна. Чи завжди у людини були сприятливі умови для розквіту традиції? Навіть не так: чи були вони взагалі, адже від чогось людина втікала за океан…Роман Іллі Киріяка «Сини землі» дуже добре фокусує роздуми в такому напрямку. Бо писався українцем, вихідцем із Снятинського району село Завалля), який виїхав 18-літнім парубком, сам з нуля пройшов щаблі від чорноробочого та лісоруба до ректора інституту Грушевського. І цей чоловік 20 років збирав етнографічний та психологічний матеріал про перше покоління еміграції до Канади. Адже це вони – ті робінзони, які змогли принести свою Україну у вузликах землі і вишиванках у згортках. Як вони це зробили?